Біленька Хаточка

І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя,
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить,
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: "Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?"
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.

Похожие новости.

Город снова ждёт, предоставив услуги Бармены, друзья, официантки-подруги Где-то ставят блюз, где-то Круга по кругу Грех на выходных не придаться досугу. Припев: Самый красивый, самый красивый счёт Не остановит, не остановит нас Как же нам жить, как

В час, когда заблестят фонари Над ночной неподвижной рекой, Ты укроешь меня до зари И подаришь любовь и покой. Кто-то вместе со мной помолчит В этот час, Лишь московское время летит, Все летит, все летит мимо нас. Звуки

Восени знаю я так тебе кохаю без тебе не уявляю що би я робив один на самоті За тобою загоряються стопи не кажи мені: "тільки ти один" я ніколи не бачив я ніколи не бачив я ніколи

Сидить Млада за столичком Як ружовий квіт. Виплакала чорні очка, Виплакала чорні очка, Змінився їй світ. Чом ти плачеш, чом нарічеш, Чого тобі жаль? Того вінка зеленого, Того вінка зеленого, Що того дня взяв. Чом ти тоді не плакала, Як я

Вечерняя грусть в окно постучит ко мне, Но я не боюсь, я сам её звал к себе. О, как высоко и как независимо Летает любовь, прописная истина. Я просто люблю тебя, Я просто бегу за