Мертві Бджоли Не Гудуть
3 того світу вороття не бува ніколи
І тому я п'ю життя, мов росу ранкову.
П'ю невдачі гіркоту і солодкий успіх,
Суєту і самоту, щастя і біду.
Приспів:
На цім світі пий, соколе,
На тім світі не дадуть.
Мертві бджоли, мертві бджоли,
Мертві бджоли не гудуть.
На цім світі пий, соколе,
На тім світі не дадуть.
Мертві бджоли, мертві бджоли,
Мертві бджоли не гудуть,
Мертві бджоли, мертві бджоли,
Мертві бджоли не гудуть!
П'ю в тумані на зорі дикий мед кохання,
Бо живу я на землі вперше і востаннє.
П'ю до дна, до дна, до дна муки і страждання
І хмілію без вина, бо в душі - весна!
Приспів:
Вічний дурень, хто не п'є радощі і тугу,
Бо Всевишній не наллє і святому вдруге.
Після того, як доп’ю все життя до краплі,
Пісню чутиму свою в пеклі і в раю!
Приспів:
Похожие новости.
Не Дзвонила, Не Заходила
Раз, два, три, чотири Комети, планети та краплі ртуті, Плакати, солдати та що може бути. Собі плескала на концертах, Нервово дряпая зап'ястя, Дешеві сльози у конвертах, Забути де панує щастя. Приспів: Не дзвонила, не заходила, Ніч тим часом все
Сны
Лето там, где мы одни Помнишь, помнишь Солнца прошлого огни Ловишь, ловишь Припев: Я, Ты и Берег Лазурный Ты, Я, той ночью безумной Мир весь звёздами падал к нам Небо, твой свет На волнах остался Жаль, но с тобой я
Батька Дон
1. В славном городе Ростове-на-Дону Я в объятьях и в шампанском утону, И вся жизнь моя опять уйдет ко дну В славном городе Ростове-на-Дону. ПРИПЕВ: А над Доном золотые купола, Золотые купола да медный звон. По
Все, Что Я Хочу
Каждый день приближает час «ч», В каждом праве сургуч да печать. Я мечтал быть мишенью в луче, Но не видел , за что умирать. Между левым и правым крылом Мое
Полнолуние
Дождь стучит по крышам, А слеза по душам - всё вода. Некого стесняться, Ночь течёт сквозь пальцы В никуда. Как река весною, Я полна тобою навсегда. Нежность без ответа, Ну за что ж ей нету выхода. Полнолуние, В это полнолуние Приходи,