Серце Мо

Місто кишить немов мурашник
в темпі близькім до божевілля,
тут перманентна ейфорія
у час роботи та дозвілля.
Очі засліплюють реклами,
вуха оглушені хітами,
тут неосяжні перспективи
надзвичайно важні справи.

Я задивлюсь у твої очі
так несподівано й відверто,
ти наче просто не помітиш
усміху промінь гасиш вперто.
Я не маніяк і не злодюга,
до збочень схильності не маю,
я не підставлю, не ображу,
думок поганих не плекаю.

Скільки не сказано, не важно
скільки не зроблено, пропало
штормове житейське море
розчарування мул підняло.
В час коли смуток душить груди,
а безпорадність в’яже руки
маску байдужості відкиньте
усміхніться на секунду.

Серце моє все ще живе,
серце моє в двері вічності б’є,
серце моє шукає сердець,
що їх унісон смуток геть прожене.

Похожие новости.

Музыка - С.Маврин/В.Дубинин Слова - М.Пушкина Твой дом стал для тебя тюрьмой Для тех, кто в доме, ты - чужой Ты был наивен и ждал перемен Ты ждал, что друг тебя поймет Поймет и скажет: "Жми

Mr. Rockett, give me some drums!! She'll slide you in, you taste the sin She slowly gets inside your head You feel her take control and she'll steal your soul She's the devil lying

Я, или не я… Между двумя… Опять в любовь играю. Но… не позовут, Не уведут… Я тихо умираю. Тронь. Будет вода, Будет огонь. Но я дышу все тише. Жизнь — или мечта, Или любовь, Но я ее не вижу! Я… Или не

Ти не будеш знати куди бігти, де сховатись нам Бо прийде весна порозливає нам сік по губам Але ти не журись, не жури – не журись. Приспів: Бо я ще п’ю з твоїх долонь Я

Автор слов: Андрей Данилко, Аркадий Гарцман Композитор: Андрей Данилко Кто-то любит нас, кого-то любим мы, В день по десять раз бываем влюблены. Ты плачешь у окна и в любовь не верится, Ты хочешь