Серце Мо

Місто кишить немов мурашник
в темпі близькім до божевілля,
тут перманентна ейфорія
у час роботи та дозвілля.
Очі засліплюють реклами,
вуха оглушені хітами,
тут неосяжні перспективи
надзвичайно важні справи.

Я задивлюсь у твої очі
так несподівано й відверто,
ти наче просто не помітиш
усміху промінь гасиш вперто.
Я не маніяк і не злодюга,
до збочень схильності не маю,
я не підставлю, не ображу,
думок поганих не плекаю.

Скільки не сказано, не важно
скільки не зроблено, пропало
штормове житейське море
розчарування мул підняло.
В час коли смуток душить груди,
а безпорадність в’яже руки
маску байдужості відкиньте
усміхніться на секунду.

Серце моє все ще живе,
серце моє в двері вічності б’є,
серце моє шукає сердець,
що їх унісон смуток геть прожене.

Похожие новости.

Ты натура утонченная, Папа твой в посольстве служит дипломатом. Достоевским увлеченная, А ведь замуж выходить давно уж надо, но... Припев: Девушкам из высшего общества, Трудно избежать одиночества. Девушкам из высшего общества, Трудно избежать одиночества. Оттого ты одинокая, Что все сказочного

Если поставить на весы твои глупости А на другую чашу лишь сухое "прости" То вряд ли перевесит это второе первое Тебе предан и тобою тоже предан И снова ветром унесенные куда то вдаль Мысли о

Вернулся я на родину. Шумят берёзки встречные. Я много лет без отпуска Служил в чужом краю. И вот иду, как в юности, Я улицей Заречною, И нашей тихой улицы Совсем не узнаю. Я вижу сад над берегом С тенистыми

Every generation, blames the one before And all of their frustrations, come beating on your door I know that I'm a prisoner to all my father held so dear I know that I'm

Tell me why I'm living, some days my works seems so in vain I talk to you you know me nothing I said What's up with this game? Why am I so forgiving? Why