Серце Мо

Місто кишить немов мурашник
в темпі близькім до божевілля,
тут перманентна ейфорія
у час роботи та дозвілля.
Очі засліплюють реклами,
вуха оглушені хітами,
тут неосяжні перспективи
надзвичайно важні справи.

Я задивлюсь у твої очі
так несподівано й відверто,
ти наче просто не помітиш
усміху промінь гасиш вперто.
Я не маніяк і не злодюга,
до збочень схильності не маю,
я не підставлю, не ображу,
думок поганих не плекаю.

Скільки не сказано, не важно
скільки не зроблено, пропало
штормове житейське море
розчарування мул підняло.
В час коли смуток душить груди,
а безпорадність в’яже руки
маску байдужості відкиньте
усміхніться на секунду.

Серце моє все ще живе,
серце моє в двері вічності б’є,
серце моє шукає сердець,
що їх унісон смуток геть прожене.

Похожие новости.

Осенний лист упал на мокрый асфальт, Всё то, что было раньше, стала я забывать О прошлом Казалось, будто не было любви и тепла, А только осень, дождь, потом всё время зима И осень Как будто всё

Есть у меня одна история... Не понарошку случилось, по-настоящему. Ух, достал же он меня! Сейчас расскажу. Ждать у телефона У подъезда дома Ну к чему вся эта тоска? Графики в таблицах, Суета на лицах Жуть обременяющая Где же говориться? У кого

Я піду у поля де кружляють лелеки, Де широкою стрічкою стелиться шлях. Як я хочу, щоб ви, мої друзі, далекі Завітали до нас наяву, а не в снах. Я чекаю на вас: кожен гість

Как будто случайно – желтый квадрат окна - Открытая тайна, ты скучаешь, ты одна. Тихую песню шепчет листва, Ты повторяешь эти слова. Он, безусловно, будет героем всех твоих снов. Вполне законно: он и твоя любовь. Если

Гарненьку, біленьку сорочку вдягаєш, Чорні, кантові штани на тобі. Навіть пастовані мешти взуваєш, Ти ж ідеш до прикольних кобіт. Зусріч рівно о шостій годині І ти так мрієш побачити їх. Але зупиняєшся по дурній причині - На