Мирон
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос -
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Потайки журиться жура,
сипле копну перлин на млин,
голоду холодно і він
просить у мельника хліб-бурштин.
Просто хова сова
в’язку в запаску знов,
шкіриться Безголов
колесом гнеться бров
рушив за рішенням -
дівко, прости-пусти
мряка навішала паморозь на хвости.
Води лотоками гріють цебро-відро,
гопкали-охали, повінню віднесло
діда на моріжку,
щастя в дрантивім мішку.
Полонини полон випиває голос
І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Полонини полон випиває голос
І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос -
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Похожие новости.
Take It Off
You need a future daddy Give me my petter pan When I hit the club it will be me an my conceited friend Been signing autographs Since like a quarter past I'm in the hallway,
Tattoos On This Town
There's still black marks on that county road Where we drag raced our pickups, and mustangs And weathered all the sun and rain And to this day up on that overpass Even underneath the
Романс Про Изю Шнеерсона
Курчавый Изя по прозванию Брунет, Побочный сын портного дяди Бори, Таких в природе больше не было и нет, На зуб клянусь, век не видать мне воли! Любитель женщин и знаток
Океан Пустоты
Алатиэль: Океан пустоты - Берег я, берег ты. Подставляю ладонь Под небесный огонь, Но не греет он… Ты во льдах, а я окутана огнём. Жизнь плетёт причудливую нить… Дезмонд: Но пока мы не уснули вечным сном, Нас никто не сможет
Коло Мойой Заградочкы
Коло мойой заградочкы гарні сонце сьвітит Посіяла моя мила розмаітых квітів Посіяла заграбала гарда ружа зышла Сама до ня моя мила до касарні пришла Як єс пришла то сой сідай на мою пісьцільку Жебы камаратя