Мирон
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос -
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Потайки журиться жура,
сипле копну перлин на млин,
голоду холодно і він
просить у мельника хліб-бурштин.
Просто хова сова
в’язку в запаску знов,
шкіриться Безголов
колесом гнеться бров
рушив за рішенням -
дівко, прости-пусти
мряка навішала паморозь на хвости.
Води лотоками гріють цебро-відро,
гопкали-охали, повінню віднесло
діда на моріжку,
щастя в дрантивім мішку.
Полонини полон випиває голос
І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Полонини полон випиває голос
І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос -
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Похожие новости.
Остановите Музыку
А я стою, чего-то жду, А музыка играет и играет. Безумно я люблю девченку ту, Которая меня не замечает. Остановите музыку! остановите музыку! Прошу вас я, прошу вас я, С другим танцует девушка моя. Остановите музыку! остановите
Тень Любви
Ночь так темна, Ты не видна, Но призрак темноты бессилен. Из темноты Твои черты Пока неясно проступили. Тебя не смог я удержать, Нет смысла гнаться за тобой, Спешу к тебе - хочу обнять, Но обнимаю призрак твой. Считаю на
We Can Fly
Along the edge of this airfield The old prop-shaft airliners stand Altimeters reading zero Formless memories lingering Nights are cold on this airfield I sit alone watching radar Locked on the wavelength, God in the field Falling
Переглядки
Я увидел чудо света, вот – она, Солнце в розовых штиблетах и весна. Мы бесились до рассвета, боже мой, Без большого этикета - ой ой ой! Наши чувства бегают толпой. Знай что я весь сегодня
Залишити Й Забути
Очі розкривати на нове життя Старе залишаю на старе забуття Попри це бажання, нехай йому грець Минулому життю квиток в один кінець Усе, що було вчора, вже не важить нічого Не хочу навіть бачити обличчя