Мирон
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос -
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Потайки журиться жура,
сипле копну перлин на млин,
голоду холодно і він
просить у мельника хліб-бурштин.
Просто хова сова
в’язку в запаску знов,
шкіриться Безголов
колесом гнеться бров
рушив за рішенням -
дівко, прости-пусти
мряка навішала паморозь на хвости.
Води лотоками гріють цебро-відро,
гопкали-охали, повінню віднесло
діда на моріжку,
щастя в дрантивім мішку.
Полонини полон випиває голос
І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Полонини полон випиває голос
І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос -
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Похожие новости.
Шпарю
Расскажу я вам, ребята, Городские новостя. Был я давеча в столице И в столице дал гвоздя! Там у них ночные "клабы" - До утра, ядрена вошь! Там у них такие бабы - Так что мимо не пройдешь. Припев: А
Ніч
Доведи, що звістка остання - Нестримне бажання, що то чутки. І слухавка падає вниз, І замість розмови крізь - важкі гудки, Я не перебільшую і настрій собі псую, І ніч не відмовиться шукати по вулицях Загадки... Приспів: Ніч
Дзвінок
Зайди тихо Знайди сили Набрати номер Сумний автовідповідач Скаже я пішов мене пробач Все все все роз’єднали Чуєшь гудок Десь десь десь в перевалах Зник мій дзвінок Буду часто Думати про те Що було разом Довго терпіли провода І несли к серцям слова
Chlo?
eh, oh, ce matin y'a Chlo? qui s'est noy?e dans l'eau du ruisseau j'ai vu ses cheveux flotter l?-bas sous les ch?nes on aurait dit une fontaine quand Chlo? a cri? quand sa p'tite t?te a cogn? la
Дорога, Дорога — Счета Нет Шагам…
Дорога, дорога — счёта нет шагам, И не знаешь, где конец пути, По дороге мы идём по разным сторонам И не можем её перейти. Улыбнись мне хоть как-нибудь взглядом. Улыбнись — я напротив, я