Ніхто Так Не Любив

Прилечу, як вітер-буревій,
Ти чекай із доріг мене.
Перейми, кохана, обігрій
Теплом своїм, радістю земною.

Приспів:
Ніхто так не любив, моя кохана,
Як я люблю тебе, моя кохана.
Промені-стежки, світанки і роки
Горять як пелюстки троянди любові.

Пригорну, повір мені, прости,
О, чому ти сумна, сумна?
Освіти, навіки освяти
Теплом своїм, радістю земною.

Приспів

Чому ти мовчиш?
Твої слова не розмиють дощі.
Чому не посміхаєшся?
Хмари не затьмарять щасливих очей.
Троянди нашої любові не вміють в’янути,
Бо я кохаю тебе, кохаю!

Приспів

Так, знай, знай,
В моїм серці живе лиш твій образ, моя кохана!
Знай, знай,
В моїм серці живе лиш твій образ, моя любов!

Похожие новости.

Машина

Останню біль заховаю зусиллям. То вітер тягне від землі насіння У краї у дальні. У краї у дальні. То мати там, вдалі, маше хустиною. Несе мене у темряву машина У краї у дальні. У краї у дальні. В

Ти Скажи, Скажи…

Звідки взялось небо? Звідки взялись зорі? Звідки взялись ріки і моря? І куди прямують, білі й чорні хмари? Звідки взялись дощик і гроза? Приспів: Ти скажи, скажи, звідки взялись я і ти? Ти скажи, скажи, звідки

Кінець

Кінець. Але ж був і початок. Той перший сонячний промінчик. Що промайнув через незамкнуту шибку І залоскотав тебе так хтиво і так ніжно. Прокидайся...! Твій перший поцілунок Терпкий і солодкий. Ніжний і легкий, Гарячий і глибокий. Такий, що дах зриває. Кінець. Немає... Але

Для Тебя

На рассвете свежий ветер Мне подарит ту прохладу, Что нежною тоскою отзывается в душе Скажут - старое клише Театральная банальность, Показная тривиальность, Лишь для раненной души моей реальность Сотни писем, разговоров, бесполезных глупых споров Череда непониманий, уговоров и

Non Tentarmi

Se continui cos?... se mi guardi cos? prima o poi parte un bacio lo sai e se poi non ci stai, e se poi te ne vai va a finire...che esco di testa e