Труп
Облізлі пальці мої риють холодну землю,
Біль не дає заснути і я іду на волю.
Я бачу тіла інших - вони вже майже згнили,
І їм не треба їсти, щоб підтримувати сили.
Приспів:
Чомусь так холодно мені
І щось болить у голові.
Я думав після смерті
Я стану купою землі.
Облізлі пальці мої риють холодну землю,
Біль не дає заснути і я іду на волю.
Я бачу тіла інших - вони вже майже згнили,
І їм не треба їсти, щоб підтримувати сили.
Приспів
Люди! Всі ми там будем!
Будем, чуєте, люди?
Люди! Всі ми там будем!
Будем, чуєте, люди?
Ось я чую стук лопати,
Хтось прийшов мене копати.
Це прийшла братва робочих,
Я їх дуже з’їсти хочу!
Приспів
Похожие новости.
Урбан
Под гнётом свинцового купола В центре бессветного Урбана Дорогой, которая выбрана Туда где встретим последний рассвет Под гнётом свинцового купола На улицах Урбана Под песню, что нами придумана Туда, где встретим последний рассвет Мне многие советуют, браза, пора
Это Всё О Ней
Если ночью бродишь по крышам Пароль - "любовь". Если звёзды станут чуть ближе Ответ – любовь. До потери боли, до сути Ты чья? Ты чей? Он, наверное, был самым лучшим… Пока был с ней Это всё о ней, Это
Заднє Око
Я чую дзвін, то, Мабуть, труби, геть Тікай, бо влучу з-під ребра. Треба щоб, щоб, щоб до Вуха сяли білі зуби, Майже 32. Доволі, дай-но цвях, його зігну, То буде те, не зовсім я. Отож стій, стій, стій,
Повод
Мне нужен повод, что бы от края отойти. Ветер скроет слёзы там…без меня не уходи. Длинные ночи…Путает кто-то имена. На краю без края я… Ты у края и без дна. Мне не укрыться за
Гей-я, Не Біда
Ковзає з неба сльоза Та падає в каміння, Несе, несе її вода, Ховаючись в коріння. Приспів: Весни запущена стріла - Зима розтане в серці. Косу русалка розплела - Політ забутих терцій. На ліжках твоїх розваг Я - не квітка ночі, Піднімися