Моя Мила Премила Премила

моя мила премила премила
скільки радості і неспокійного світла
ти випромінюєш це стає так помітно
коли вже несила
шукати хвилини і потім їх дарувати
від прожитих марно буває користь
якщо повернутись де колись вже була ти
а натомість
я таки зможу довідатись вірити або
знати що у світі є тільки нас двоє
читаючи з класики хіба Кобо Абе
та Кіндзабуро Ое

моя мила премила премила
заглядаєш у дзеркало в наше майбутнє
поглядом можливо трохи відсутнім
бо все набридло

білою пелюсткою квітки сакури
загубишся ти у вічності літа
коли всю темряву філософії Сартра
не прояснити

а я складаю свої думки в орігамі
вони перестають поміщатись в кишені
життя вимальовується як орнамент
справа не в мені

моя мила премила премила
моя мила премила премила
моя мила премила премила

Похожие новости.

Let’s Call It Off

[Verse 1:] Uh, when did you get like this Least you coulda done is gone an give me a warning I don't regret like this So I'll be right there when you wake up

Мій Світ

Ти - мій сон, моє життя, Мій біль. Мій біль - твоя краса. Та знов чомусь тебе нема, І я лечу за небокрай. Я буду вірити лиш снам, Я буду вірити твоїм очам. Я залишаю назавжди

Догони

Уже, уже стою на первом этаже, Скрипят ступени, А где-то там зевая, ловит темнота Ночные тени. Куда бегу – понять сама я не могу, Нелепо это. Пора, пора, осколки нашего вчера Летят по свету. Припев: А навстречу пары одни, Им

Ешелони Роксолан

Чи ми країна рабів?! Не робіть круглих очей Панове та панні. Бо вже років стонадцять Ми плачемось кріпацтвом... Бо, який же мужик, У здоровому глузді і не інвалід - Добровільно віддасть свою бабу у рабство! Можна тут сперечатись. "Про"

Стривай, Паровозе!

Стривай, паровозе, не грюкайте колеса, Кондукторе, натисніть на гальма. До матері, до тата в загальному вагоні, Я їду залізницею з тюрми. Don't wait for me, мамо, don't wait for me, тату, My train is leaving