Ешелони Роксолан
Чи ми країна рабів?!
Не робіть круглих очей
Панове та панні.
Бо вже років стонадцять
Ми плачемось кріпацтвом...
Бо, який же мужик,
У здоровому глузді і не інвалід -
Добровільно віддасть свою бабу у рабство!
Можна тут сперечатись.
"Про" приводити істин до Чорного моря.
Про нові горизонти, чи долі кулак.
Але їх вже не сотні, не тисячі,
А мільйони!
Закладають і долі, і тіла свої -
За п’ятак.
Приспів:
Ну а ми -
Відгружаєм товаром живим ешелони!
І за пивом розкручуєм тему,
Що все в нас не так!
І чекаємо пенсій від Роксолан,
З-за кордону.
І хватає не тільки на хліб,
Ну а ще й на кабак...
І пророчать на шпальтах усіх
Фарисеї.
Що, мов, почався!
Великий хохлацький ісход!
Але то ж не з полону
Виводять нарід свій.
Новоявленні Моїсеї.
А в пустелю плюндрують
Квітучу країну й великий народ!
Приспів
Обезпечим Європі
Жонами своїми
Достойную старість!
Ну і хай зароблять копійку.
Потом, глумом своїм.
Для убогих сиріт.
І тоді вже спокійно -
Геть портки, мужики!
Підперезуйсь подолом.
Обростай рогами!
Слава панству заморському,
Що взялось обновлять свіжим геном
Козацький наш рід!
А твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено -
І Царьград,
І Париж,
І Равена
Вклонялись йому!
Приспів
Я - такий як і всі.
Й в мене з буднем
Війна нездоланна.
І не ясно іще до сих пір хто - кого.
Та коли він бере мене у лещата,
То повторюю вам і собі.
"Ти - мужик.
Ти ж - мужик!
Встань за плуга, за верстак чи за кульман,
Ні - то шабельку у руку візьми.
Але рук не впускай безпорадно.
Й не укроплюй земельку святую
Соплями, пардон, й слізьми!
Бо твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено -
І Стамбул,
І Берлін,
І Варшава
Вклонялись йому.
Приспів
Похожие новости.
Everything You Say
Tired of being seen as a bird in a cage Tired of being heard all he did last week Obviously you want to be me ‘cause everytime when I fall you’re the first
Осень В Филадельфии
Между нами было много дней разлуки, Много дней печали стать могли судьбой. Но другое время, словно песни звуки, Вновь соединило вместе нас с тобой. ПРИПЕВ: Осень в Филадельфии тихо дни листает Осень в Филадельфии -
Поехали, Извозчик, На Арбат
1. Поехали, извозчик, на Арбат, по мостовой, вечернею Москвой! За все тебе, мой грустный друг и брат, отдам на чай последний золотой. Давай-ка мимоходом заглянем в Большой Каретный и Охотный ряд И песнь
Tous Ces Combats
?tre aussi simple Aussi muet Que tout le bl? qui pousse au vent d'aimer Simplement ?tre... La vie nous blesse Elle nous ass?che J'attends que quelque chose fonde en moi J'attends tout... "d'?tre" Tous ces combats Qui brisent insouciance Mordent
Тук, Тук, Тук
Автор слов: Аркадий Гарцман, Андрей Данилко Композитор: Андрей Данилко А я не знаю почему, а ты мне нравишься, Сама не знаю почему – но ты мне нравишься. И понимаю, что сама я