Ешелони Роксолан
Чи ми країна рабів?!
Не робіть круглих очей
Панове та панні.
Бо вже років стонадцять
Ми плачемось кріпацтвом...
Бо, який же мужик,
У здоровому глузді і не інвалід -
Добровільно віддасть свою бабу у рабство!
Можна тут сперечатись.
"Про" приводити істин до Чорного моря.
Про нові горизонти, чи долі кулак.
Але їх вже не сотні, не тисячі,
А мільйони!
Закладають і долі, і тіла свої -
За п’ятак.
Приспів:
Ну а ми -
Відгружаєм товаром живим ешелони!
І за пивом розкручуєм тему,
Що все в нас не так!
І чекаємо пенсій від Роксолан,
З-за кордону.
І хватає не тільки на хліб,
Ну а ще й на кабак...
І пророчать на шпальтах усіх
Фарисеї.
Що, мов, почався!
Великий хохлацький ісход!
Але то ж не з полону
Виводять нарід свій.
Новоявленні Моїсеї.
А в пустелю плюндрують
Квітучу країну й великий народ!
Приспів
Обезпечим Європі
Жонами своїми
Достойную старість!
Ну і хай зароблять копійку.
Потом, глумом своїм.
Для убогих сиріт.
І тоді вже спокійно -
Геть портки, мужики!
Підперезуйсь подолом.
Обростай рогами!
Слава панству заморському,
Що взялось обновлять свіжим геном
Козацький наш рід!
А твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено -
І Царьград,
І Париж,
І Равена
Вклонялись йому!
Приспів
Я - такий як і всі.
Й в мене з буднем
Війна нездоланна.
І не ясно іще до сих пір хто - кого.
Та коли він бере мене у лещата,
То повторюю вам і собі.
"Ти - мужик.
Ти ж - мужик!
Встань за плуга, за верстак чи за кульман,
Ні - то шабельку у руку візьми.
Але рук не впускай безпорадно.
Й не укроплюй земельку святую
Соплями, пардон, й слізьми!
Бо твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено -
І Стамбул,
І Берлін,
І Варшава
Вклонялись йому.
Приспів
Похожие новости.
Chiedimi Scusa
Nato sotto un segno molto complicato libero e diverso e intanto per questo contradetto Amato amante un po'in difetto Un anno senza te si sente. Bella la citt? degli occhi che hai distrutto pagare tutto senza acconto pagare
Край
Там, де гори й полонини, Де стрімкі потоки й ріки, Де смерічок, ген, розмай, Ллється пісня на просторі, Вільна, сильна, наче море, Про мій милий рідний край. Приспів: І у синю даль Понад горами лине пісня ця, - Про
Другий Світ
Вір мені - труд цей вартуватиме Хоч час до часу сумніваюся Чи має сенсу так іти далі Спогади про всі неправедні діла У мені будять пориви Яких ніхто не годен згасти Волів би вихором, бурею встати Голос
Параноя
Повертаюся з роботи і нікого не чіпаю На вулиці темно, йду поволі - гуляю І не світять ліхтарі, дивлюсь під ноги Щоб не гепнутись в канаву десь посеред дороги А взагалі я цілий день
Запоздалый Сон
Иногда, на излете сна, Образ твой мучает меня. Снятся мне чистые глаза Той любви, что вернуть нельзя. ПРИПЕВ: Все, что имел - потерял, упустил жар-птицу, Предал ту, в которую влюблен. И вот