Сумна Історія Життя
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те, чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам’яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з’їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Похожие новости.
Мне Не Жалко
Помнишь ночью слова в тишине Ты спала, прижималась ко мне Но я знал, что так больше нельзя Меланхолия... Просыпаюсь, пишу от руки "Мы с тобою так далеки" Так боюсь, что разбудит тебя Кто-то, но не я... И мне
Пристань
Когда я был ребенком, Я часто спрашивал старших- Что ждет тех, Кто допил Жизни чашу- В своих фантазиях чистых Думал жить лет триста!- Сны показывали мне в конце пути мою Пристань- Строгая, гордая, Пустая, но не одинокая! На краю
I Always Get Lucky With You
I've had good luck, and bad luck And no luck, it's true But I always get lucky with you I've been turned on, and turned down When the bars close at two But I always
In The Mausoleum
Time travels to learn your secret life in your mausoleum And
За Воротами Времени
Разольётся по капельке марта грязь непролазная, Разлетятся по листику октября дни короткие, Это яркою искоркой, промелькнёт, как и не было И закружится заново карусель эта вечная. По спирали движение в бесконечность закрутится. За воротами времени