Ваніль

Доволі дивний смак
легкий ванільний на устах
мене не мучить біль
вона пішла як заметіль
давай відкриватись
давай напуватися теплом
повір це так важливо
таких не буде більше днів

Твоїм волоссям грає вітер
більше нічого хотіти
від щастя хочеться літати
або до кишені заховати
щоб ми відчували
щоб ти не вмикала телефон
це ванільне диво
нехай триває знов і знов

Щоб ми відчували
щоб ти не вмикала телефон
це ванільне диво
нехай триває знов і знов

Похожие новости.

Хто не знає ще Франківська? Вона файне, паньство, місто Гарно розташоване воно Як по місту ми гуляєм Франківчанок зустрічаєм Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О! А по парку як гуляєм Та Шевченка привітаєм Квітами вшановуєм його. Його.

Береги себя, мой ангел, Я давно хотел признаться: У меня на свете ближе никого Посредине облачного севера Ты – мой заповедный островок. Береги себя, мой ангел, Пусть года и расстоянья Никогда не разлучают нас с тобой. Дни мои

Тарам тарам-там-тарам Тарам-там-тарам Тарам-там-тарам-тарам-тарам-тарам Короче темка такая приходит мне повестка Дескать в армию пора возраст-то не детский Я конечно дерзкий но тут закрутилась канитель На выбор: армейка, либо сесть лет на семь В военкомате пати хожу по

Я часто згадую село, де ми жили: Широку вулицю і мальви коло хати, Тут битим шляхом йшли запряжені воли, І я малим тоді хотів чумакувати. Приспів: Я тут проріс, як жовтий сонях, із землі, Навчився мріяти,

Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи