Мамина Криниця

Висохла криниця в мами біля хати,
Звідки пили воду, як були малі.
Дивиться на небо стара сива мати,
Там летять додому сірі журавлі.

Приспів:
Не журися, рідна, прилечу до тебе,
Джерело розчищу, вишні напою.
Бо ніколи в світі забувать не треба
Мамину криницю в рідному краю.

Журавлиний клекіт лине над садами,
Кучеряві вишні, голуба вода.
Коли діти вдома видається мамі,
Що прийшли до неї молоді літа.

Приспів (2)

Похожие новости.

Їхні очі блукали у хмарах Нечутлива Земля забувала їх Їх слова вже не стануть тлумачити Шепотіти забутими мовами Гасли вогнями крики у полум’ї Закатовані, ордами спалені Одинокі квіти мороку Проростали в сяйві з попелу Їх думки карбувались у

Одкаль Соненько сходило (2) Дівча яблінку (3) садило. Росни яблінко висока (2) На три конари (3) широка. Вроди яблучко або дві (2) Єдно милому (3), друге мі. Милому красне червене (2) Мені маленьке (3), зелене. Одкаль Соненько сходило

В небі майорить прапор країни, Сплямований жидівською рукою, Відродження нації - історичний обов’язок, Виправдання перебування на цьому світі. Нас годували гуманізмом, Інтернаціоналізмом, комунізмом. Допустивши дурню, розірвавши тканину буття, І в руках спалахнула нить старого життя! Судити сион за

Жизнь — чистый лист, Мне повезло, я — оптимист. Пусть за окном кошмар, Тих и спокоен внутренний Ашрам. Хочешь уйти, Шанти тебе и катись Лето — мираж зимы, Осень — реинкарнация весны. Красит Шиву Позолота, Руки шире — Поза лотос. На-на-на-на-на На-на-на-на-на-на-а. Карма за

Возьми свой мир, возвращаю, В нём нет весны, замерзаю, Не греет в нём ледяное солнце. Возьми мой мир по осколкам Напрасных слёз было сколько, Разбито, брось, ты порежешь пальцы. Мелочи жизни — с кем не бывает, Угли