Стиха

Стиха
Сонце над містом сходить,
Ніби мені доводить –
Все розпочнеться знов.

Стиха,
Пошепки, як в тумані,
Стигне, зникає, тане,
Гине моя любов.

Приспів:
Але все ж таки
Я ще не зачиняю вікна,
Не кажу я, що звикну,
Це не мої слова:
Я надто жива!

Стиха
Землю розділять двоє,
Але вже нас з тобою
Значно менше, ніж два.

Стиха
Йду поміж люди знову,
Я вже давно готова
Бути, як всі вони.

Стиха
Плач, моє бідне серце,
Тим, хто на гору вдерся
Легко летіти вниз.

Приспів

Стиха
Сонце над містом сходить,
Ніби мені доводить –
Я кожен день нова.

Приспів (2)

Похожие новости.

Мрія

Зростає надія На здійснення мрії Малює майбутнє Простий олівець Забуті хвилини Ніколи не гинуть Якщо щось померло- Це ще не кінець Загублене слово Повернеться й знову Займе своє місце В віршах і піснях І ранок засяє Промінням яскравим І сонце станцює В щасливих руках За небо

Вечная Призрачная Встречная

Я сам не свой, Мой след потерян Я с головой В песчинках времени - Упал на дно И метроном Считает в тишине... Пока все ждут Прихода Истины, Святая ложь Звучит всё искренней, И прячет взгляд, И травит яд Соблазна в душу мне... Я сделал

Я Одна

(А.Зубков/И.Каминская) Такая гордая, походкой твердою Иду по городу куда-то, не спеша. Озера синие - глаза красивые, Плыву осиною , до боли хороша... Припев: Я одна недоступная, как скала, неприступная, Я, как зеркало, хрупкая, не дотронуться рукой. Я, как

Просерамера

Хто не знає ще Франківська? Вона файне, паньство, місто Гарно розташоване воно Як по місту ми гуляєм Франківчанок зустрічаєм Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О! А по парку як гуляєм Та Шевченка привітаєм Квітами вшановуєм його. Його.

Был Побег На Рывок…

Был побег на "рывок" - Наглый, глупый, дневной, - Вологодского - с ног И - вперед головой. И запрыгали двое, В такт сопя на бегу, На виду у конвоя Да по пояс в снегу. Положен строй в порядке