Це Закон, А Не Кара
Приспів:
Це закон, а не кара.
Ніч, дорога, биті фари.
Це закон, а не кара,
Що приходить, мов примара. (весь куплет - 2)
Зона - це закриті простори,
Клітка сходів, сумні коридори,
Грати на вікнах, стінах і стелі,
Ліжко, стілець і постеля.
Порвав у годиннику час пружину,
Порвали стрілки останню годину,
Десь посміхається небо уві сні,
Невже це кара? Ні!
Приспів
Це тільки закон, а не кара,
Слизькі дороги, розбиті фари,
Біла кахля, не плитка на стінах,
Осколки доріг в розбитих колінах.
Плівкою кадр за кадром прожите,
Ріками, морем, струмками залите,
Небо кидає нам краплі рясні,
Невже це кара? Ні!
Приспів
Прощальними дзвонами в ніч пароплав
Зникає, тікає, пропав.
Лишається берег, простори ясні,
Невже це вона? Ні!
Чужі, невідомі прозорі обличчя,
Якийсь ритуал, а може і звичай,
Замість долоні назустріч кулак,
Невже це закон? Так!
Приспів
Похожие новости.
Холодным Мужчинам
Они провожали На черных машинах с охраной. Они заражали Своей болезнью странной: К блестящему миру, И новым звездным именам, К роскошным квартирам, Коллекционным винам. Чадили сигары, Кальвадос лили в бокалы. Входили как VIP’ы В клубы закрытые. Хотели небрежно Такую нежную… На кожаных креслах… Это не
Грешной Души Печаль
Осенью жду слез и тоску Как дивиденды вкладчик Я арестант пасмурных дней Пленник душевных мук И против такта, там на углу Вновь
Out Of My Mind
Light a candle Lay flowers at the door For those who were left behind And the ones who've gone before But here it comes now Sure as silence follows rain The taste of you upon my
Зажигаю
Я раньше часто напивалась и ложилась спать. Теперь я постоянно зажигаю, хочется гулять. Я не могу стоять на месте - ноги не велят. Мне постоянно хочется влепить кому-нибудь под зад.
Alles Ist Eins
Es ist der Tod, der wie ein Stern unverhofft vom Himmel f?llt und irgendwo am Horizont lautlos im Meer versinkt. Und wenn er kommt, hab keine Angst, jedes Ende ist ein Neuanfang. Um zu sterben leben