Але Прийде До Мене Тепле Літо
Текст песни представлен Запорожским сайтом zp-news.com.
Тіні під вікном святкують новосілля,
Тіні принесли мені розраду,
Тиждень пролетів стрілою до неділі,
Спокій після бурі й граду.
Намальований туман на стінах мрій,
Намальований червоним суховій,
На учнівських творах довговічний порох,
Що його здіймає цей годинниковий бій.
Приспів:
Але прийде до мене тепле літо,
Прийде по травах, по ранкових квітах,
Але прийде до мене сонце з ночі,
Прийде і казку тихо прошепоче. (весь куплет - 2)
Вчора ще безвусий вересень-хлопчина
Бігав по лісах між листя шелест,
Вітру навперейми полем линув,
Вересень вчорашній зараз сивий верес.
Переведені вітри блукали в горах,
Переведені вітри ламали морок,
Літа водоспадами, різдв’яними колядами
Долинали мрії у чиїсь акордах.
Приспів
Шляхом непрокладеним, сумом нерозгаданим,
Десь бринить забута пісня,
Літа водоспадами, різдв’яними колядами
Обійнялись дні та ночі тісно.
Намальований туман на стінах мрій,
Намальований червоним суховій,
На учнівських творах довговічний порох,
Що його здіймає цей годинниковий бій.
Похожие новости.
Рождество
Рождество Христове зірка засвітила. Всім народам світу вона сповістила, Що у Вифлеємі Христос народився, Та поміж бидлятком на сіні сповився. На сіні сповився. Йосип і Марія його колихають, Пісні колискові дитині співають: "Спи, маленький сину, поки можеш
Жовтий Лист
Жовтий лист в осіннім па Кружляє під рояль старий, Там, де нам диктувала весна, Правила святої гри. В тихім кольорі розлук Адреси невідомих міст, Там, де цвіт нам схилявся до рук Все вкриває жовтий лист І все втрачає
Скажи, Гітара
Він ішов по білому світі, цей бродячий музикант Хтось кидав йому монетку за його талант. Та коли він раптом бачив на очах когось печаль, Він знімав свою гітару зі свого плеча. Приспів: Скажи, скажи гітара,
Sein Oder Nicht Sein
Wie oft lag er schon auf seinem Bett, hat nur an die Decke gestarrt, mit den Gedanken immer so weit weg, sich st?ndig alles ausgemalt? Dieses Mal, da muss es klappen, es darf nichts mehr
Fine Line
Completely complacent So decidedly vacant I keep waiting for something to give But that something is always me You consume what you’re able I get crumbs from your table You call this comfortably normal But I call it