Згадай Про…
Хвилини, години зплітаються в дні
Вчорашні бажання згорають в вогні
Забути, чи знати, що десь у мені?
Вчорашне "навіщо?", вчорашне "чому?"
А відповідати нема вже кому
А сльози малюють лиш небо в диму.
Згадай про те, що ми розбили, мов скло
Згадай про те, що бути вже не могло
Згадай про те, якщо то справді було
З нами.
Згадай про час, коли я справді жила
Згадай про час, де були зайві слова
Згадай, бо я вже не знаю, хто я.
Приспів:
Згадай про рай,
Що більше не вернеться,
Що більше не знайдеться.
Включай "Stand by" -
Нічого не зміниться,
Нічого не станеться.
Знайти собі правду в холодних словах
І знов обирати - бажання, чи страх?
А потім шукати надію у снах?
Невидимі стіни, незримий полон
Поламані мрії, німий унісон.
Цей холод ніколи не стане теплом.
Згадай про те, що ми розбили, мов скло
Згадай про те, що бути вже не могло
Згадай про те, якщо то справді було
З нами.
Згадай про час, коли я справді жила
Згадай про час, де були зайві слова
Згадай, бо я вже не знаю, хто я.
Приспів (2)
Похожие новости.
Пошук
Тихо віє вітер опадає листя І морозом в спину дихає зима Опустіло серце ніби ненавмисне Все, що хтів – закінчив і мети нема І не зрозуміло, що тобі потрібно Дівки і горілка в пекло доведуть Чим
Українка
Глибоко дихають місяці вітрами - Теплом розгойдують небо. Поля ще сплять під попілястими снігами, Весна надихає мене! Слава тобі, моя Україна! Нелегкий твій шлях я шаную всім серцем, Босою ногою запалила сніги Й шепітом ліс розбудила тихеньким! Приспів: Я!..
Alkohol
Ihm ist so richtig ?bel, so wacht er jeden Morgen auf. Er qu?lt sich aus dem Bett und kotzt sich erstmal aus. Seine H?nde zittern, sein Gesicht ist leichenblass. Er stolpert panisch durch die Wohnung und sucht
Хто Ти Є?
Мій товариш каже – Зараз без протекції нікуди! Всюди всім потрібні свої люди – Позбирались докупи, паскуди! Кум... Сват... Зять... Брат... Хоч кидай усе та хапай автомат! Словами затарились файними, Тиснуть на тебе питаннями! Хто ти є? З
Зелене (разом з Анною Давидовою)
Зеленим посіяв, зелене не зійшло, (2) Котре-м дівча любив за мене не пішло. (2) Фреїречки штири про што-сте ся били? (2) Про тебе фреїре же-з ми тя любили. (2) Марисю тетино, ми собі родина,