Берегиня України

По зачарованій Десні пливуть віршовані рядочки,
Такі веселі і сумні пливуть пісень її віночки.
В них квіти мамині цвітуть і батька й синові дрібнички.
Пливуть до Канева вони - думки з сімейної скарбнички.

Приспів:
Вона живе в своїх віршах -
У світ закохана людина.
Завжди одна на всіх ролях -
Мрійлива пані Антоніна.
Вона і мати, і дитя,
Вона і квітка, і перлина,
Вона і всесвіту буття,
І берегиня України.

Душі глибинна первосуть бринить самотньою струною.
Торкнись її - і вірші йдуть на сповідь з новою добою.
Рядки, уквітчані думками, летять в незвідані світи,
Прямують прямо до безсмертя, щоб Душу в слові зберегти.

Приспів

Їх вже за тисячу - віршів! Така римована лавина -
Для самоспалення Душі і самозцілення людини.
Вони і сльози, і нектар, від них нема куди подітись:
Наївні й мудрі солов’ї, народжені для щастя діти.

Похожие новости.

The Love You Save

J5: stop! nanana! you'd better save it! Stop, stop, stop, you'd better save it! Michael: when we played tag in grade school You wanted to be it. But chasing boys was just a fad You

Ухожу

Я опять возвращаюсь к тебе, - ты был прав как всегда: Без тебя в этой жизни уже не найти мне дороги. И неяркая снова мерцает над домом звезда, Где делили мы радости наши

Мій Чарівник

Я завжди була щаслива тільки вже тому Що зі мною ти мій чарівник І твоя любов перевертає ніч-пітьму Знаю я можеш ти що завгодно у світі змінить Дай мені світла і сонця і тепла

Легко Ли Быть Молодым?

Мы делаем то что любим, и любим, то что делаем! Качаю полные залы, своими простыми темами. Наплевав на порядки, короны, моды и стили, Одна болванка, три микрофонах, три МС. И нет оранжевого Кайена, зато

Рассвет

Конфорки газовой огонь. И всеобъемлющая вонь Из-за двери от туалета, Полупримята сигарета, Небрежно брошенная на пол, А за окном уныло плакал Октябрьскими слезами дождь, И свежесрезанная гроздь О жизни заявляет зримо, Проносятся минуты мимо Сознания, уснувшего в углу, Стакан разбитый, мусор