Мегаполіс

Чорний мегаполіс - утопія в горах
Як комахи люди-квіти
Всім поїсти, поспати
Верблюди на пачках, рекламні буклети
Бриті люди в мерседесах и шансону куплети
Заморожені думки
Тут так мало любові
Відійшли в минуле добрі справедливі герої
Вранішні газети як пожовкле листя
І тільки моє его як завжди на місті

Приспів:
Холодні краплини рубають легені і вниз
Скоро ти побачиш долі жартівливий каприз
Нікуди не дітись від зграї розбещених дум
Дайте хоч в останній раз розігнати цей сум

Завтра буде знову день, знову вечір
Знову ніч, знову голі ноги, плечі
Зім’яті простирадла, попіл в попільниці
На клаптику паперу знов якісь дурниці
Джойстик в руці, запорошеним оком
Ти продовжуєш шукати "блондинку за рогом"
Купуються квіти - і під тії самі ноги
Слава богу моє его як завжди на приколі

Приспів

Третя світова - суцільне зубожіння
Новий Ікар дола земне тяжіння
Гангстери у фільмах продовжують стріляти
Набагато раніше сивіє чиясь мати
Хто той Ленін нові діти навіть гадки не мають
З головою їм малюнків на стінах вистачає
Ірреальні сни своєї сили набувають
І тільки моє его нікуди не зникає

Приспів

Ти ідеш по проспекту - смак в ході і в одежі
Ти навчалася в крутому закордонному коледжі
Чоловік тобі потрібен як великий гаманець
Одночасно ти мисливець, покупець і продавець
Це ж не важко - вище юбку, круглі очі, посміхнулась
І яка вже там за віком - голова на вік схитнулась
Але ми уже не будемо з тобою разом
Моє его ненавидить все фальшиво-прекрасне

Приспів

Похожие новости.

Allez Laisse Toi Aller

C'est vrai on s'envoie tant de message ? distance Jour ?pres jour on se parle en silence Nos rendez vous reste irr?elle C vrai Sur la toile on se d?voile un peu trop Dans l'id?ale

Blame Me

She's pony-tailed an' she's halter topped: Her bumper-sticker says: "I hate hip-hop." With a southern drawl, she says: "Howdy, y'all," And her hands ain't afraid of dirt. He's proud of his old truck: He spray

І Вертером Страждав…

І Вертером страждав Я у коханні І гордим Чайльд-Гарольдом Я блукав Двадцятилітній де я ? На світанні Бринить мелодія Сумніша трав Гірка неначе Брунька тополина Прозора мовби юнь Ну що пізнав Змах крил метелика Чи лет орлиний Зорі непогасання Іскри змиг Гей вічности мого життя Момент єдиний І

Морской Несезон

Морской несезон и рвется из крана Серебряный звон дождей-хулиганов Закрыты кафе, забыты секреты И девочка ждет ушедшего лета Немые звонки ее телефона Покажут опять ошибочный номер Холодный песок ее остужает И кто одинок, ее понимает Только волны узнают

Кончается Век (Не Проспать Бы)

Стоит человек Кричит: "Как же так кончается век" А он не успел У него ничего ещё нет Ничего ещё нет Чтобы встретить новую жизнь Чтобы в будущем завтра Жить-не тужить У него только дом Возле дома под клёном скамья У него