Мегаполіс
Чорний мегаполіс - утопія в горах
Як комахи люди-квіти
Всім поїсти, поспати
Верблюди на пачках, рекламні буклети
Бриті люди в мерседесах и шансону куплети
Заморожені думки
Тут так мало любові
Відійшли в минуле добрі справедливі герої
Вранішні газети як пожовкле листя
І тільки моє его як завжди на місті
Приспів:
Холодні краплини рубають легені і вниз
Скоро ти побачиш долі жартівливий каприз
Нікуди не дітись від зграї розбещених дум
Дайте хоч в останній раз розігнати цей сум
Завтра буде знову день, знову вечір
Знову ніч, знову голі ноги, плечі
Зім’яті простирадла, попіл в попільниці
На клаптику паперу знов якісь дурниці
Джойстик в руці, запорошеним оком
Ти продовжуєш шукати "блондинку за рогом"
Купуються квіти - і під тії самі ноги
Слава богу моє его як завжди на приколі
Приспів
Третя світова - суцільне зубожіння
Новий Ікар дола земне тяжіння
Гангстери у фільмах продовжують стріляти
Набагато раніше сивіє чиясь мати
Хто той Ленін нові діти навіть гадки не мають
З головою їм малюнків на стінах вистачає
Ірреальні сни своєї сили набувають
І тільки моє его нікуди не зникає
Приспів
Ти ідеш по проспекту - смак в ході і в одежі
Ти навчалася в крутому закордонному коледжі
Чоловік тобі потрібен як великий гаманець
Одночасно ти мисливець, покупець і продавець
Це ж не важко - вище юбку, круглі очі, посміхнулась
І яка вже там за віком - голова на вік схитнулась
Але ми уже не будемо з тобою разом
Моє его ненавидить все фальшиво-прекрасне
Приспів
Похожие новости.
Окуляри
Останні чари загубила мої А магазині я придбаю нові Ти в них така популярна Орієнтири крізь завішане скло Як чай без цукру і без фільму кіно Все у рожевому малюєш сні Пустими будуть всі історії ті Якими
We Can Fly
Along the edge of this airfield The old prop-shaft airliners stand Altimeters reading zero Formless memories lingering Nights are cold on this airfield I sit alone watching radar Locked on the wavelength, God in the field Falling
В Центре Земли
Ты куда-то, я куда-то Смысла нет, любовь растрата Знаю мы не виноваты, Просто мысли не о том... Стерты числа, стерты даты... Стерты наши сны, в часы расплаты.... Исчезает тень пугливо, Стать другими не смогли мы Знаю, все неумолимо В
Сон
Я тихенько у день ніч пускаю, Але дивні думки я не шукаю І неначе сон мій дивний шось втрачає І уже я тебе не помічаю, не помічаю... І на чорних шляхах, які в пустелі, Намагаюся
Ангелы
Ведь мы не ангелы, живём мы на земле Дождём растаяли как слёзы на стекле Наши крылья растворились, улетят на небеса И, наверное, забыли, что не верим в чудеса По небу плыли мы неведомо куда И