Наркобіл

Вириватись з горлянки
Ненажерливого кварталу
По спаленій карті
Вапняною дорогою
Розгрібати попіл
Давно згаслих згарищ
Збираючи траурні
Лахміття епілогів

Тремтять хребти
Обмерзлих східців
Ворожою відвертістю
Черепних травм
У пересохлім руслі
Гинуть зухвалі пісні
Зірвані вентилі
Закінчена гра

Приспів:
Нар-ко-білі
В пробитих динаміках
Помийних ям
Рощепленої реальності
У жирній невагомості
Коливання маятника
Повнії жмені
Всенародного жалю

На зім’яті полотна
Опечатаних дверей
Ліг сивушний присмак
Зубного болю
Із-за охлялих спин
Іржавих ребер батарей
Кашляюче світло
Кам’яних мозолів

Похожие новости.

В дорогу - живо! Или - в гроб ложись. Да! Выбор небогатый перед нами. Нас обрекли на медленную жизнь - Мы к ней для верности прикованы цепями. А кое-кто поверил второпях - Поверил без оглядки,

$ir G: Останній промінь сонця зламався о віконце Невимиті бокали залишилися в мийці. До того вже були: кіно, віно без доміно Ось нарешті з’явилася вона у кімоно. З душу вийшла, двері зачинила, На підлогу повалила, мої

Ты ушла, хлопнув дверью, не сказав ни слова, Лишь прошептала тихо: "Удачи, Казанова" Сижу один я, в пустой квартире И я остался словно брошенный в этом огромном мире Среди людей хочу найти только тебя, Хочу

Соромно, братчику, глянути у віченьки, Від рідної матері відмовитись словом, Відмахнутись рукою від хліба та солі Соромно, братчику... Де тебе носить, якими вітрами В якому такому Чікаго? На тім краю світу завжди було інакше, А в нас

Фанаты классики, что курят косяки Суда секите, для вас сеем позитив Фанаты бонга, прокричите громко Здесь Адик и ГидроПонка, Адик и ГидроПонка Ты, ты, ты, ты, ты не спроста сюда пришел Дым заполняет зал, дым