Пісня Роксолани

О, Господи, Пречиста Матір Божа,
Це ж за який такий смертельний гріх
На чужині страждає бранець кожен,
Що вільним вчора був серед своїх?

Десь там за морем тужить з горя мати
І сивий батько дивиться у даль,
Як їм без мене віку доживати?
Як винести таку гірку печаль?

Приспів:
Навіщо матуся мене породила?
І розуму батько навіщо навчав?
Навіки прощай, Українонько мила,
О, роде мій грішний, навіки прощай.

Дівоче тіло скупане в любистку
І виплекане сонцем і дощем,
Осиплеться як листя падолисту,
Красу і ніжність висмокче гарем.

Нащо мені на світі далі жити?
В що вірити, надіятись на що?
То краще зараз в морі утопитись,
Життя моє вже відтепер ніщо.

Приспів (2)

Похожие новости.

Ганьба

Кричу: "Ганьба!", але моє волання Не долітає до престолу, Була одна, тепер нас – тисячі, І стали в коло, І дивимся одне на одного, Як молоді телєта. Він каже: "Ето перші прості Національного самосознанія". Але без него знаю

Не Йди

Я читав по твоїх долонях своє життя, Я помітив вечірнє сонце в очах твоїх, Я так хочу запам’ятати назавжди Твій, мов діаманти, сміх. Не біда, шо навколо люди і стільки днів Розміняли ми і не

Бей И Гладь

Тихо танцуй у меня на руке. Я разольюсь молоком по воде. Помнят глаза далеко облака. Розовый смех заберет не меня. Бьется мое солнце Бьется мое… Бей, гладь меня, вода. Между ударами Белым маком я цвела Там, где мы падали. Cолнце. Тихо

White Birch

Of you and of me There are whispering. The entire world swept Under a feet! That with you and me Is not touchen. If it happens, You’ll better run. We had looked for ourselves, We had got lost. Tell we

Любимый Мой

Чтобы ты, любимый мой, не забыл меня Стану я рябиною на закате дня Стану рощей лиственной в золотом огне Чтобы ты, единственный, помнил обо мне Чтобы днем и вечером ты по мне скучал Стану тонкой