Пісня Роксолани
О, Господи, Пречиста Матір Божа,
Це ж за який такий смертельний гріх
На чужині страждає бранець кожен,
Що вільним вчора був серед своїх?
Десь там за морем тужить з горя мати
І сивий батько дивиться у даль,
Як їм без мене віку доживати?
Як винести таку гірку печаль?
Приспів:
Навіщо матуся мене породила?
І розуму батько навіщо навчав?
Навіки прощай, Українонько мила,
О, роде мій грішний, навіки прощай.
Дівоче тіло скупане в любистку
І виплекане сонцем і дощем,
Осиплеться як листя падолисту,
Красу і ніжність висмокче гарем.
Нащо мені на світі далі жити?
В що вірити, надіятись на що?
То краще зараз в морі утопитись,
Життя моє вже відтепер ніщо.
Приспів (2)
Похожие новости.
More And More
Have I ever been here before I remember hearing your name, sir If my conversation lacks discretion It's the same old foolish game Did I ever give you my key Did you ever walk through
Прозор
Сонячне джерело, Ти ще чарівне. Ти чарівне, Просто моє тепло Більш не потрібне. Не потрібне. Раптом за гарячими зірками Місто випускає сивий дим. Місто, де колись мене кохали, Де запам’ятали молодим. Приспів: І ми, мов зорі - Холодні, далекі, прозорі. Сонячне
Така Духмяна, Світла Ніч
Така духмяна світла ніч, її дарує нам Всевишній І диким медом пахнуть вишні і ми з тобою віч-на-віч. Така духмяна світла ніч, що не кохати - гріх великий. Я твій на тисячі сторіч
Если Все Будут Делать То Же…
Ты любишь комнатные цветы, Ты выращиваешь розы на своем окне. Но если все будут делать то же, То кто же сделает то, что нужно мне? Ты любишь стихи о чистой любви, Ты рифмуешь строчки при
Одуванчик
Голодный ветер просит есть, и я кормлю его с руки, Мне одуванчиков совсем-совсем не жаль, но сердце рвется на куски. Душа, голодная как зверь, опять в мою стучится жизнь, Ее одной любовью можно