Дзвонар
На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів,
Стрункий монах, мов птах крилатий,
Плекає там урочий дзвін.
Судилось, щоб дзвонар побачив
Мене заквітчану в саду,
Відтоді дзвони його плачуть,
А я до храму все не йду.
Приспів:
Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо,
Освятило височінь і запало в серце.
Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає,
Я молюсь допоки він в храмі не змовкає.
Ти не відступишся від віри,
Хоча душею молодий,
Збіжать, змарніють твої мрії,
О, мій дзвонарю дорогий.
Та коли знов пречиста повінь
Злетить з зажурних куполів
Я принесу тобі на сповідь
Солодкий щем своїх гріхів.
Приспів
На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів,
Стрункий монах, мов птах крилатий,
Плекає там урочий дзвін.
Похожие новости.
Десь Далеко…
Перегуком колiс - колiя, Темний лiс, i тiльки я. В своїй печалi час летить, А далi що? - Мить, коротка мить! Мов спалах, мине... Болить... В порожнiх залах гуляє вiтер, Забутi квiти в обiймах крiсел, Забутi тiнi...
Все Не Так Погано
Не вірю я що в серці почуттів нема, Все буде добре, бо скоро знов прийде весна. Я знаю що кожен сам обирає свій шлях, Хтось білий, хтось чорний в доларах або в рублях. То
Мой Фильм
Когда от бед-бред Все как в огне Гаснет свет в моем окне И на стене Я вижу тот фильм В нём вся моя жизнь Оставит след-снег На пыльном стекле Снег как пепел На белом листе Я вижу тот фильм В нём
Йду На Дно
Дай мені знак, Слів не кажи – Собою все покажи, Собою все покажи. Сумно мені, Важко давно. Боюсь я бачити дно, Навколо бачити дно. Приспів: Але стіна твоїх очей Втопить мене в блиску ночей – Дихати не дасть її тепло. Темна вода
Run So Far
You fly out as your smile wears thin I sigh knowing the mess you're it And you know that you can't get away And you know that you can't hide it from yourself Lonely
