Дзвонар
На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів,
Стрункий монах, мов птах крилатий,
Плекає там урочий дзвін.
Судилось, щоб дзвонар побачив
Мене заквітчану в саду,
Відтоді дзвони його плачуть,
А я до храму все не йду.
Приспів:
Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо,
Освятило височінь і запало в серце.
Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає,
Я молюсь допоки він в храмі не змовкає.
Ти не відступишся від віри,
Хоча душею молодий,
Збіжать, змарніють твої мрії,
О, мій дзвонарю дорогий.
Та коли знов пречиста повінь
Злетить з зажурних куполів
Я принесу тобі на сповідь
Солодкий щем своїх гріхів.
Приспів
На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів,
Стрункий монах, мов птах крилатий,
Плекає там урочий дзвін.
Похожие новости.
Вторая Мировая
Пих пах пих beng это 1kla$ стреляет klik klyak beng суки пидорасов убивает Даже слово это пуля кажется граната Я все уничтожаю это ваш конец ребята Пих пах пих beng это 1kla$ стреляет klik klyak
Вихідний
З ранку прокинувся, знову до школи Каторга ця не мине вже ніколи Уроки зробив, повечеряв і спати Батьки не пускають допізна гуляти Мені так хочеться на все забити Мені так хочеться нічого не робити До обіду
Осень И Зима
Мой украденый покой Кто, скажи, теперь с тобой? Голос твой из пустоты Все еще со мною ты И согреть, да не согрел И догнать, да не сумел Жизнь решила все сама: Осень я, и ты - зима Припев: Забудь
Времена Года
И вот опять эта осень и снова осень: унылая пора – очей очарованье. Деревья листья остаться просят – они же в ответ говорят им «до свиданья!». Ветер упрямый, всюду шныряя, листья охапкой
Сумна Історія Життя
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те, чого не відчуваю. Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись у повітрі. Минулих часів не повернути, хоча з пам’яті важко