Дзвонар

На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів,
Стрункий монах, мов птах крилатий,
Плекає там урочий дзвін.

Судилось, щоб дзвонар побачив
Мене заквітчану в саду,
Відтоді дзвони його плачуть,
А я до храму все не йду.

Приспів:
Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо,
Освятило височінь і запало в серце.
Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає,
Я молюсь допоки він в храмі не змовкає.

Ти не відступишся від віри,
Хоча душею молодий,
Збіжать, змарніють твої мрії,
О, мій дзвонарю дорогий.

Та коли знов пречиста повінь
Злетить з зажурних куполів
Я принесу тобі на сповідь
Солодкий щем своїх гріхів.

Приспів

На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів,
Стрункий монах, мов птах крилатий,
Плекає там урочий дзвін.

Похожие новости.

Що То За Предиво

Що то за предиво, що за новина, То Діва Марія сина родила. А як вона породила, тоді його увиділа, Пречиста Діва. А Йосип старушо над яслами стоїть, Йсусові Христові оксамит стелить. А Марія ще й співає,

Сезонная

Сто пропущенных звонков, Я не дождусь ответа, Жаль, в записке мало слов, Просто - спасибо за лето. Заберёт меня такси, Увезёт на край земли, фары не включая. Незаметная на дороге встану я, Жаль сезонная любовь коротка. Забавная история,

Я Все Забуду

Я завтра почну усе з початку Я біль свій віддам тобі на згадку А може сховаюсь у безодню Дай Боже, забути про сьогодні Слухай і плач... Приспів: Я все це забуду, буду, буду Я полум’ям буду, буду,

Потвора

Вже йде потвора, І пси їй лижуть руки. А в тлі її Шепочуть мертві звуки. Поглянь туди, Зірвавши рясу з ночі. В очах її, Побачиш власні очі. Похмурий погляд, Така вже доля. Й рясу чорну я несу! Холодним ранком Іду я в

Сандугачым-гузэлем (Соловей-соловушка)

Сандугачым бик сайрыйсын, Ни монын бар бу айда? Мин дэ синен кебек монлы, Сабыр итэм шулайда. Припев: Сандугачым - гузэлем, Тибрэтмэ тал узэген; Тузэргэ калгач тузэрмен, Эзелсэ дэ узэгем. Сандугачнын балалары Талдан имэнгэ очты; Сандугачым телгэ килеп сабыр итэргэ кушты. Припев: Сандугачым - гузэлем, Тибрэтмэ