Eight Line Poem

The tactful cactus by your window
Surveys the prairie of your room
The mobile spins to its collision
Clara puts her head between her paws
They've opened shops down West side
Will all the cacti find a home
But the key to the city
Is in the sun that pins the branches to the sky

Похожие новости.

Знову осінь настала, Літа вже не вернеш, Я тебе так чекаю, Тільки ти не прийдеш. Знаю зустрічі наші Я не зможу забути. Літа більше не буде І тебе не вернути. Приспів: Я білу зніму вуаль, Обніму чарівні коси, Ти вже не

Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи

We are in the ocean Every kind of fish We are a human rainbow We are whatever we wish We have been forever And we shall always be We can endure whatever We are eternity And the spirit

Well, I heard you just got back From a trip to Sin City There's something different 'bout the way you look It just hit me There's rumors going 'round this town Tell me, girl, it

Я ещё не в угаре, не втянулся в роль. Как узнаешь в ангаре, кто - раб, кто - король, Кто сильней, кто слабей, кто плохой, кто хороший, Кто кого допечёт,