Брехня

Не бреши, будь ласка, не бреши.
Не бреши мені.

Не бреши мені,
Я один із тих, хто побачив сенс
Виправдати все і впав до брехні,
Але більше ні! Не бреши мені...
Не жалій себе, бо сказавши "А"
Все одно колись скажеш гірке "Б"
І немає тебе... Не бреши собі...
Не врятуєш так білий наш літак
Крилами на схід тільки без брехні...
Все, що маєш ти – твоя чистота,
Не продай її! Я благаю ні,
Залишайся так!

Приспів:
Гнучка немов гілка,
Хитка немов мій дах,
Гидка немов горілка,
Зброя невдах.
Гірка ніби зрада,
В голову ніби цвях,
Ламка ніби Лада
Твоя мені брехня...

Я брехав тоді, падав крізь гілля,
В результаті все вичерпало сенс,
Зійшло до нуля...
Але інші ми з новими людьми
Коло, крейдою, слово їй даю:
"Геть летіть, відьми..."

Гнучка немов гілка,
Хитка немов мій дах,
Гидка немов горілка,
Зброя невдах.
Гірка ніби зрада,
В голову ніби цвях,
Ламка ніби Лада
Моя тобі брехня...
Моя тобі брехня...
Твоя мені брехня...
Не бреши мені, ні...
Не бреши собі...

Приспів

Похожие новости.

Безответно (feat.Валерий Меладзе)

Ты стоишь, а я бегу на месте Не могу сделать этот первый шаг Я не в масть, как черная невеста Твои глаза словно лезвия ножа - Пронзай меня неспеша От тебя оторваться нет сил, И с

До Тебе В Небо

Я закрию очі мов немовля, хочу в твою казку. В безлічі думок твоє ім’я... Твій чарівний погляд, ясний сміх, Мене підіймають в небо. Відштовхнуся трохи від землі і лечу до тебе – в небо. Приспів: Я

Всадник Из Льда

Застыв на ветру У синего льда, Я скоро умру – Уйду навсегда. Я верил тебе, А сейчас, Я верю судьбе – Свет погас, Ведь солнце зашло Для меня навсегда! Я сам погубил – Уже не вернуть. Тебя не хранил И проклят мой

Hard Hat And A Hammer

Lace-up boots and faded jeans A homemade sandwich, a half jug of tea Average Joe, average pay Same ol' end and same ol' day But there's nothing wrong with a hard hat and a

Конец Прекрасной Эпохи

стихи И.Бродского Потому что искусство поэзии требует слов, я - один из глухих, облысевших, угрюмых послов второсортной державы, связавшейся с этой,- не желая насиловать собственный мозг, сам себе подавая одежду, спускаюсь в киоск за вечерней газетой. Ветер