Брехня

Не бреши, будь ласка, не бреши.
Не бреши мені.

Не бреши мені,
Я один із тих, хто побачив сенс
Виправдати все і впав до брехні,
Але більше ні! Не бреши мені...
Не жалій себе, бо сказавши "А"
Все одно колись скажеш гірке "Б"
І немає тебе... Не бреши собі...
Не врятуєш так білий наш літак
Крилами на схід тільки без брехні...
Все, що маєш ти – твоя чистота,
Не продай її! Я благаю ні,
Залишайся так!

Приспів:
Гнучка немов гілка,
Хитка немов мій дах,
Гидка немов горілка,
Зброя невдах.
Гірка ніби зрада,
В голову ніби цвях,
Ламка ніби Лада
Твоя мені брехня...

Я брехав тоді, падав крізь гілля,
В результаті все вичерпало сенс,
Зійшло до нуля...
Але інші ми з новими людьми
Коло, крейдою, слово їй даю:
"Геть летіть, відьми..."

Гнучка немов гілка,
Хитка немов мій дах,
Гидка немов горілка,
Зброя невдах.
Гірка ніби зрада,
В голову ніби цвях,
Ламка ніби Лада
Моя тобі брехня...
Моя тобі брехня...
Твоя мені брехня...
Не бреши мені, ні...
Не бреши собі...

Приспів

Похожие новости.

Подарю Тебе Полмира

Подарю тебе полмира Пусть хотя бы в этой песне, Подарю тебе я звёзды, С ними будет интересней. Вот бы мне четыре ветра, Их в упряжку, и по небу. Пусть окажется всё сказкой, Сказкой в трёхминутной песне. Звёзды с

Train of Life

TRAIN OF LIFE (Roger Miller) « © '66 Tree Publishing, BMI » I sit alone at my table and watch all the others have fun And I'm tired of sittin' on the side of

Город

Припев: В этот любимый город Всегда есть вернуться повод. Простите, а что здесь такого? Это с детства любимый город. Старые крыши, я буду ниже Те же соседи все просят "Потише". Маленький дворик, знакомые лица Я в этот город

Спят Курганы Темные

Спят курганы тёмные, Солнцем опалённые. И туманы белые Ходят чередой. Через рощи шумные И поля зелёные Вышел в степь донецкую парень молодой. Там на шахте угольной Паренька приметили, Руку дружбы подали, Повели с собой. Девушки пригожие Тихой песней встретили, И в забой отправился Парень

Зрада

Розстелилась жовта рожа По зеленому саду, Нагадай милий, як ми ходили, Який той вечір веселий був. Світив місяць з зіроньками, А соловейко щебетав, Як ті дівочі ті карі очі До свого серця пригортав. Нагадай собі миленький, Що ти тоді