1100
Музыка - В.Холстинин
Слова - М.Пушкина
Не дотянем мы до полночи
Нас накрыл зенитный шквал
Смысла нет взывать о помощи
Жжет руки штурвал!
Режет небо луч прожектора
Рядом - "черные кресты"
Обгораем в этом пекле мы
А штурман просит высоты...
Тысяча сто, тысяча сто, тысяча сто
Смерть в лицо нам дышит
Тысяча сто, тысяча сто, тысяча сто!
Наш стрелок был сущим дьяволом
Он не думал умирать
"Черный крест" заходит справа нам
Но некому стрелять!
То ли пламя, то ли ненависть
Ослепляет тех, кто жив
Нам в такой конец не верилось
А штурман твердит как мотив...
На земле - стальное крошево
Здесь вершится правый суд
Чтобы все оставить прошлому
Нам хватит двух минут
Мы летим к земле как молния
Поминая всех святых
Жаль, что в будущем безмолвии
Нет этой высоты...
Похожие новости.
Забарилась
Я знов тиняюся по вулицях, по неохайних, по нечистих, придивляюсь, прислухаюсь, щось незвичайно-особливе для себе шукаю, а будень свій ритм об асфальт вибиває, всі такі заклопотані, всі кудись поспішають, по цьому морю бурхливому
На Небі Зірка
На небі зірка ясна засяла, Світ любим сяйвом сповила, Хвиля спасення нам завитала, Діва днесь Сина зродила, Щоб землю з небом в одно злучити. Христос родився! Cлавіте! (2) В біднім вертепі, в яслах на сіні, Спочив Владика,
Я Не Твоя
Завтра я прийду і скажу, що не твоя Я не твоя, вже не твоя Не заплачу, буду сильна і не твоя Я не твоя, вже не твоя Очі молять, серце просить - не відпускай Хочу
Чи Дома, Дома
Чи
Більшеніж
Ці люди - більшеніж Ці майси - більшеніж Ці сторі - більшеніж Маєш розум - словом ріж І Кома буде - не буде коми Не так, щоби у ясна, але знайомі Ми перетиналися - десь, якось Але так,