Омана

Кожна людина ще зі школи пам’ятає:
Хто багато читає – той багато знає.
І, зрозуміло, я книжок багато прочитав –
Щось давно забув, але щось запам’ятав.
Та головне, що я навчився володіти словом,
Часом – серйозним, а частіше – по-приколу.
Говорю, що думаю, говорю, що бачу.
Один від слів моїх сміється, інший від них плаче.
Звичайно, говорити – це не мішки носити,
Та слово може вдарити, слово може вбити.
Слово відкриває таємниці та секрети,
Розбиває замки, знищує лабети.
Та якось я відчув, що починаю зловживати –
Дурити людям голову, забивати баки.
В такі часи в моєму серці селиться хижак,

Що у мене самого викликає дикий жах...
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам!
Мої слова – це омана!..

Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути.
Але ти в своїй душі не змогла відчути
Глибини тієї, глибини всієї,
Що шукала собі шлях із душі моєї.
Говорив тобі слова ніжні та ліричні,
Здійснював заради тебе вчинки романтичні.
Але ти сама в собі у той час кохалася.
З мене ж ти знущалась, ти з мене насміхалася.
Та прийшов момент прозріння – мене перемкнуло!
Все оте дурне кохання наче вітром здуло.
Я тепер тебе зроблю повною дурепою –
Відплачу тобі сповна щедрою монетою!
Я розказую байки, мозок твій запудрюю,
Я розписую тебе гарною та мудрою!
Виконав програму дій – і це диво сталося!
Тож тепер у мене ти палко закохалася!

Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!

І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам!
Мої слова – це омана!..

Перемога не принесла навіть краплі втіхи.
Навпаки – я сам від себе вигріб на горіхи!
Бо моя любов не згасла – залишилось тління,
І мене доволі швидко загризло сумління.
Хоч-не-хоч, а я тобі, видно, не до пари,
Тож повинен терміново розігнати чари!
Не потрібна ти мені на кохання хворою,
Бо любов повинна бути, як сльоза, – прозорою!

Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!

І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам!
Мої слова – це омана!..

Похожие новости.

Рідний Краю, Пробач

Україно моя - Бiль у серцi пекучий i вiчний. Пригадав я твої У вiнку весняному сади, Журнiсть верб над ставком, За селом яворiв срiбнi свiчi I стежки, по яких я колись У дитинствi ходив. Приспiв: Рiдний краю, пробач, Що тебе

Любила Только Тебя

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Я не буду с тобой, я знаю, Ты опять от меня улетаешь, В темноте, словно тень ускользает Образ твой. Коротки ночи, нечастые встречи, Сегодня уходишь, потом будет легче, Сегодня забудешь и завтра не

Wild Thing

Working all week, 9 to 5, for my money So when the weekend comes, I go get live with the honeys Rolling down the street, I saw this girl and she was

Карина

Красками к вечеру день, в баках пусто, Летала, ага. Я не любила, она про любовь рассказала, ага. Ту-ту-ту ту-ту-ту я настроена, Ту-ту-ту ту-ту-ту Просто, как она на-на-на. Карина, Карина, Карина, Карина, Девочка-нимфетка по кличке "Мальвина". Карина, Карина, Карина,

Turn You On

Yeah let’s fly away from here And scream if you like it The world out there disappears Tell me are you excited So let’s rattle and roll and shake The sweat hits the ceiling Tonight we