Омана
Кожна людина ще зі школи пам’ятає:
Хто багато читає – той багато знає.
І, зрозуміло, я книжок багато прочитав –
Щось давно забув, але щось запам’ятав.
Та головне, що я навчився володіти словом,
Часом – серйозним, а частіше – по-приколу.
Говорю, що думаю, говорю, що бачу.
Один від слів моїх сміється, інший від них плаче.
Звичайно, говорити – це не мішки носити,
Та слово може вдарити, слово може вбити.
Слово відкриває таємниці та секрети,
Розбиває замки, знищує лабети.
Та якось я відчув, що починаю зловживати –
Дурити людям голову, забивати баки.
В такі часи в моєму серці селиться хижак,
Що у мене самого викликає дикий жах...
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам!
Мої слова – це омана!..
Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути.
Але ти в своїй душі не змогла відчути
Глибини тієї, глибини всієї,
Що шукала собі шлях із душі моєї.
Говорив тобі слова ніжні та ліричні,
Здійснював заради тебе вчинки романтичні.
Але ти сама в собі у той час кохалася.
З мене ж ти знущалась, ти з мене насміхалася.
Та прийшов момент прозріння – мене перемкнуло!
Все оте дурне кохання наче вітром здуло.
Я тепер тебе зроблю повною дурепою –
Відплачу тобі сповна щедрою монетою!
Я розказую байки, мозок твій запудрюю,
Я розписую тебе гарною та мудрою!
Виконав програму дій – і це диво сталося!
Тож тепер у мене ти палко закохалася!
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам!
Мої слова – це омана!..
Перемога не принесла навіть краплі втіхи.
Навпаки – я сам від себе вигріб на горіхи!
Бо моя любов не згасла – залишилось тління,
І мене доволі швидко загризло сумління.
Хоч-не-хоч, а я тобі, видно, не до пари,
Тож повинен терміново розігнати чари!
Не потрібна ти мені на кохання хворою,
Бо любов повинна бути, як сльоза, – прозорою!
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана...
Не вір словам!
Мої слова – це омана!..
Похожие новости.
Шамбала
Я видел сон, В твоих купался локонах Огненных, Всё, из чего Мои сомненья сотканы Тонко... Какой чудесный день, Моя струится лень, На грани просветления Сияет шамбала, И нежится душа В нирване воскресения. О, как легко Мои воспоминания Выцвели, Кто я такой, И почему сбиваются Мысли... Какой чудесный день, Моя
Тривалість
Навколо пустеля бетонних могил Де душі людські неначе пісок Де не побачиш червоних вітрил Лише стружку від домовинних досок Приспів: Це істерія сірих будинків Цей психоз приречених буднів Це вакханалія мертвих придурків Світла благаю (весь куплет - 2) Я
Rude Boy
Come here rude boy, boy Can you get it up Come here rude boy, boy Is you big enough Take it, take it Baby, baby Take it, take it Love me, love me Come here rude boy, boy Can
Какая Нелепость
Муз: А.Морозов Сл. Л.Дербенев Судьба нас в неравном свела поединке, Который зовется несчастной любовью. В глазах у тебя равнодушные льдинки, А я задыхаюсь от счастья и боли, А я задыхаюсь от
Praise The Lord And Pass The Ammunition
Come lay it down, wont you, Come burn it down, cant you, Lay it down, the guns above the ground Come lay it down, wont you, Come burn it down, cant you, Lay it down,