Пісня Про Рушник

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Похожие новости.

Напиши мне письмо - два слова, чуть-чуть И конечно они не дадут мне уснуть Окна настежь открою, чтобы тайны на волю Я пойду за тобой, хоть куда за тобой Если ты позовешь - я

Я когда-то умру - мы когда-то всегда умираем,- Как бы так угадать, чтоб не сам - чтобы в спину ножом: Убиенных щадят, отпевают и балуют раем,- Не скажу про живых, а покойников мы

Ты лети с дороги, птица, Зверь, с дороги уходи! Видишь, облако клубится, Кони мчатся впереди! И с налета, с поворота, По цепи врагов густой Застрочит из пулемета Пулеметчик молодой. Припев: Эх, тачанка-ростовчанка, Наша гордость и краса, Пулеметная тачанка, Все четыре колеса! Эх, тачанка-ростовчанка, Наша

Все так складно... Ми - чистий аркуш... Зобрази там почуття... Я домалюю далі усе сама, А ти не чекай в тіні, знайди слова. Звісно, категорична відмінність, Ми - абсолютна протилежність... Я буду гарною тобі на зло, Та ти

Що загубили ми в саду Слід наших мрій Що ми взяли сюди з собою А що лишили назавжди Що нам вдалося зберегти Тепло дощів Чим ми прикрасили дорогу І скільки кроків у пітьмі Тепер над нами нове небо І