Все Не Так
Так хочем ми, щоб все було по нашим цінам.
Так хочем ми, та хтось руйнує наші стіни.
Веде він нас у світ прекрасний шляхом долі.
Веде він нас, ми навіть не у його полоні.
Все не так, все не так як хочеш ти,
Все не так, все не так.
Все не так, все не так як хочеш ти,
Все не так, все не так.
Весь новий день, тобі несе лише безвихідь
Новий крок, ніхто його не помітить
Я знаю що слова мої звучать банально
Але для нас у цих словах є зміст і правда.
Все не так, все не так як хочеш ти,
Все не так, все не так.
Все не так, все не так як хочеш ти,
Все не так, все не так.
Все не так, все не так як хочеш ти,
Все не так, все не так.
Все не так, все не так як хочеш ти,
Все не так, все не так.
В моїх очах немає життя
Немає більше болю, нема вороття
Я наче зві, хорий звір
Несе мій човен мартва ріка
Мертве сонце і до кінця
В країну снів, грішних снів
Марить світ, Мені здається світ наш хорий
Марить світ, його хороба більш за гори
Сліз океан, погляньте люди він вже плаче
Океан – мені здається то не ми.
Все не так як хочеш ти,
Все не так.
Все не так як хочеш ти,
Все не так.
Похожие новости.
Mirror, Mirror
[Z-Ro] Let my coedine settle, and have a toast one time Multiplications on my digits, come up over some time 3-57 in my spine, they can't hold me like Kobe Bryant Powered up, popping
I Wonder What She’ll Think About Me Leaving
I wonder what she'll think about me leaving Wish I could be there hidden if she cries 'Cause leaving really won't be worth my trouble If I can see the teardrops fill her
Song For Aberdeen
She was an alcoholic artist With too much makeup round her eyes And I never knew her real name She was sunbeam wrapped in lies But I love her and I'm sorry And that's all
Осень
Болит душа от потерь, верю я, ты тоже верь. Наступит день, уйдет печаль, Придет весна, уйдет февраль. И мне не жаль, ничего не жаль. Полный газ и в пол педаль. Время стоп, стоп печаль. Улетай! Осень
Стріляли, Зрештою, Свої…
Стріляли, зрештою, свої... ...в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни". (з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.) Таки прострелений словами У пружні груди й навздогін - Як по землі