Душа І Тіло
Мене звуть Тризубий Стас.
Маю тіло й душу.
Тим не менше, я всіх вас
попередить мушу:
що душа ще молода -
бачите, як співає!
А от з тілом вже біда,
І іншого немає.
Вже поскрипує кардан,
щось в моторі стука,
підтікає часом кран,
карбюратор хрюка...
Правда, з ніг ще не паду
(як притулить до стінки),
але як наліво йду -
вже трусяться колінки...
Лікар каже: Пане Стас!
В вас гастрит хронічний.
Та загальний стан у вас
ще не катастрофічний.
Як горілку не вживать,
І кинути палити,
то ще років 25
можете прожити!
А дієта в вас така:
вам не можна солі,
цукру, перцю, часинка,
моркви та квасолі.
Молоко лишень квасне,
а бульба лиш варена...
І взагалі, усе пісне,
а решта - внутривенно!
Щодо інших заборон
(щоб не було стресу), -
вам не можна телефон,
телевізор, пресу.
Не сміятись, не співать,
рот не роззявляти
, як надворі мінус п’ять,
не виходить з хати!
А що стосується жінок -
не ковтайте слину.
Щоб не було і думок,
навіть про дружину.
Треба зважити на вік,
лікувати шлунок...
Ну... Хіба що через рік -
пробний поцілунок!
Як я вислухав те все
щодо свого тіла -
чую, десь мене несе,
ніби ззаду крила!
То, мабуть, моя душа
вже до раю прагне...
І лиш за вухами лапша
ще на землю тягне!
І тому я тіло в морг
не спішу здавати.
Ще до вас я маю борг -
пісню заспівати.
І хай тоді душа моя
десь пропаде з часом -
вже не Стасом буду я,
а іконостасом!
Похожие новости.
Толстый Рыцарь
Жил на свете толстый рыцарь, чрезвычайно толстый рыцарь, И мучительно страдал он, и дошел он до того, Что надумал удавиться, но не смог он удавиться, Так как не было веревки, что бы выдержать
Твій Голос Вирішує Все
I Настав час тяжкий, щоб не бути сірою масою. Світ робить усе, щоб тебе вразити. І тільки ти вирішуєш, бо життя, Варте щоб у ньому було волі почуття. Немає меж для пізнання самого себе, Також немає
Ромашка (feat. Марк Тишман, (Инь-Ян, БиС))
Говорят, Половинками мы ходим по свету Говорят, Половинки эти ищут друг друга Мы идём И так хочется услышать ответа Мы идём И так хочется идти не по кругу Для меня Ты нежнее, чем безбрежное море Для тебя Я нужнее, чем
Не Дзвонила, Не Заходила
Раз, два, три, чотири Комети, планети та краплі ртуті, Плакати, солдати та що може бути. Собі плескала на концертах, Нервово дряпая зап'ястя, Дешеві сльози у конвертах, Забути де панує щастя. Приспів: Не дзвонила, не заходила, Ніч тим часом все
Такси
На дороге кольцевой в Подмосковье я весенним облакам машу рукой. Я сегодня должен встретиться с весною, голосую, а надежды никакой. Загуляла без меня моя весна и, наверное, меня не узнает. Я храню ее