Я Зову Дождь
Милый друг, ушедший
Дальше, чем за море,
Вот тебе розы,
Протянись на них.
Милый друг, унесший
Самое самое
Дорогое из сокровищ моих земных.
Я обманут теперь и
Обкраден я.
Нет на память мне ни писем, ни кольца.
Как мне памятна
Малейшая впадина
Удивленного навеки
Твоего лица.
ПРИПЕВ:
Я зову дождь,
Я зову дождь.
Ты не вернешься
И не придешь,
Только лишь роза
В вазе моей
Без воды уже
Несколько дней.
Я зову дождь,
Вчерашний дождь.
Но не проходит предсмертная дрожь.
Роза завяла в вазе моей
Уже несколько дней.
Как мне памятен
Просящий и пристальный
Взгляд, поближе меня приглашающий сесть.
И улыбка из
Великого издали,
Умирающего светская лесть.
Милый друг, ушедший
В вечное плаванье,
Свежий холмик меж
Других бугорков,
Помолись обо мне в
Райской гавани,
Чтобы не было больше
Других маяков.
Похожие новости.
Перша Квітка
Упала на пані втомлена тінь, Завмерла в чеканні синь-височінь. Журба чи то надія постукала у скло І ось вже дивне світло неспішно опустилось на чоло Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла... Ой, горе,
Старе Місто (разом з Юрієм Гнатковскі)
Старе місто, брук блистить під ногами Намистом зірки розкинулись в небі І листя шепоче мені: "Де ідеш, де ідеш?" Я крокую, на рантку з тобою іду Я милуюсь природою, гарно так тут Аж душа із
Ето
Я піднімаюсь на поверх третій. Я відкриваю друге вікно. І перше, що я побачу, То буде воно - ЕТО. О-о-о-о-о-о-о-о! О-о-о-о-о! Я прийду завтра увечір до тебе. Я візьму з собою червоне вино. Ти двері відчиниш І я
Згаяний Час
Час на безглузді дії згаяний Не вернеш, не відкупиш - марно спалений. Та що тримає в минулому твої почуття Відірвись від них іди собі у нове життя. Приспів: Відкривай горизонти нові у простір думки штовхай, Відкривай
Кошки
Кошки не похожи на людей. Кошки это кошки. Люди носят шляпы и пальто. Кошки часто ходят без одежки. Кошки могут средь и бела дня Полежать спокойно у огня. Кошки не болтают чепухи, Не играют в домино
