Що Буде

Перші промені світанку мене випроваджують
І змерзлі діти що на чорний хліб чекають
І тихе місто, що у сні лиш спокій знаходить
І автострада, що в якийсь-то новий світ виходить

Не є запах чорной кави те, що мене будним тримає
Ані клята цигаретка що так марно догоряє
Що буде...

Час прийшов іти в дорогу - знова в далеку путь
Хоч цього разу не ста років довгу, але подібну і тяжку

Не журить мене шалена думка про кого снить тепер вона
Бо було те, що мало бути, а що далі станеться
Що буде...

І де тепер подітись, куди мені літати
На це потрібно є відваги
У білий світ мені іти або втікати
До свого дому, чи від своєї хати

Похожие новости.

Паровозик

Ты опять уходишь Меня за нос водишь Боль растет как снежный ком Был не идеален И за все ошпарен В самом сердце кипятком Едет вдаль паровозик Любовь от сердца увозит А ты, ты в груди у Нарцисса Я всерьез

Так Мало

Промінь світла вимикаю, темно,всі думки збираю, І не знаю, що робити, як далі жити? Десь тихесенько мовчати, та в душі собі кричати, Бо без нього не прожити. Дорослі діти. Так хочемо летіти… Приспів: (2р.) Нам

Не Тікай…

Грай… грай…грай… Думай… думай… думай... Співай… співай... співай... Біжи... біжи... біжи... Приспів: Але ні... ні... ні... Те тікай! Дивись... дивись... дивись... Дихай... дихай... дихай... Знай... знай... знай... Лізь... лізь... лізь... Приспів Слідкуй, щоб все контролювати Не спи, бо вже не можна спати І пам’ятай

Не Треба

Сльози на вікні, Чи я кохав тебе, чи ні. Я свої очі не відкрию знов Як ти зустрінешся мені. Я бачу тіні крізь туман, Всі мої спогади – обман. Бажаю знов щоб зупинилась кров, Хочу забути наш

Недетское Время

На огромном небе звезд невидимо Посмотри на мир наш удивительный Это наше небо, наша Родина Во Вселенной мы не посторонние Мы растём, мы движемся стремительно Мы отслеживаем все события Мы исследователи и романтики Скоро будем покорять галактики Мир