Ти Жива (Синтетична)

Синтетична твоя маска!
Правда це? А може казка?
Синтетична твоя мова
На землі чужого слова.

Ти забуваєш про зброю,
Ти віддаєшся без бою,
Ти саркастична, це - доля,
Ти артистична в неволі,
Ти симпатична в цій ролі,
Ти синтетична до болю.

Приспів:
Та небо маски змиє з нас,
Твій промінь в небі ще не згас.

Синтетична.
А-га.
Тінь не сховає
Твоє серце,
Твою душу.
Ти жива!
А хто це знає?..

Ти забуваєш про зброю,
Ти віддаєшся без бою,
Ти саркастична, це - доля,
Ти артистична в неволі,
Ти симпатична в цій ролі,
Ти синтетична до болю.

Приспів: (2)
Та небо маски змиє з нас,
Фальш зникне, зникне біль образ.
Твій промінь в небі ще не згас,
Бо небо справді вірить в нас.

Похожие новости.

Двуречье (Я Ничего Не Скрыл)

Твоим строкам гореть сквозь темные века. И песням долететь по белу свету. Становится легка душа проводника И солнце к лету. Из двух сердец – одно, из месяцев - февраль. В игольное ушко укрылась нитка Нас тянет

Strip Me

Everyday I fight for All my future somethings A thousand little awards I have to choose between I could spend a lifetime Earning things I don't need That's like chasing rainbows And coming home empty And if you

Когда Ветер

Когда я был маленьким мальчиком, Я часто плакал, оставаясь один в помещении, От возмущения — все это кончиться: Мои мама, папа, бабушка и младший братишка умрут... Каждую ночь я ждал — за мной придут... Боялся

Матер

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна, Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона. Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське, Готова завжди до страждання, до

Весна

Підборіддям розбитим Весна закривавила сніг Прорізані щанцями Міста запалені шлунки Зустрічні обличчя Становлять гниле бездоріжжя Де марно шукати Приреченим порятунку З пробуджених звалищ Розхлюпуючи рідке небо Вгодовані комахи Рушають в нервовий прстір Жовте тіло доби Колять зламані ребра За якими в пітьмі жевріє Гнійник злості Розтрощені