Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів,
не почув так послухай, що так буває,
що серце й душа у піднебессі ширяють,
не плутай зі змієм що кров убиває,
просто нестримні по небу літають,
тануть й самі усіх зігрівають
такі от випадки частенько бувають,
одну історію ми вам зараз розкажемо,
ще й гострим слівцем її приправимо.
Прийдеш під воротя, стукни копитами,
чи не вийде моя мила, з чорними бровами.
Енеки-бенеки їли вареники,
ли вареники гляділи в вікно, о, о! є, є!
У віконце у те і у це!
Дивились виглядали, чи хтось там не йде,
де ж він де? а сонце сідає і вечір вже.
І двері риплять і губи тремтять,
ось на порозі людина стоїть,
людина, що серце твоє звеселить!
Вийшла моя мила, вийшла моя люба,
пригорну її до грудей, поцілую в губи.
Ще здавна, майже завжди,
туди сюди, скачуть планетою вершники ці.
В штанах, без штанів, в халатах в плащах,
в жупанах, у пір'ї, з кинджалом в зубах.
До милих своїх вони поспішають,
бо переконані їх там чекають.
І це не жарти, і не курйози,
тут працюють механізми серйозні,
ці хлопці завзяті та їхні дівчата,
одним лиш бажанням кулю земну обертають,
нас на пісні надихають!
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
віднеси мя молодого там, де моя мила.
Сивий-сивий коню, золотая грива...
Похожие новости.
Літо Пройшло…
Літо пройшло, місяць серпень помер Листя осіннє опало з дерев Тихо, листя опало з дерев Осінь прийшла і принесла дощі Мокрий асфальт і порожнь у душі Тихо, осінь принесла дощі Приспів: На ніч завжди закриваються штори І сни
El Fusilado
Listen close to this crooked mouth For my story I will tell–o Lived in Mexico by the name of Wenseslao Moguel–o Left my home in Santiago The heart of the city of Merida Served with
Green
Lookout! People used to call me backwards, Living out here with the tractors, Letting this world leave me behind. Now-a-days I'm an innovator I'm a country boy prognosticator I'm a man ahead of my times I've got
Мама
Нiч. Метелиця в вiкно Тiльки заварився чай В пiчцi трiскає вогонь Мама квiти вишиває Чуть зеленої трави Небо синє, бiлi хмари В квiтцi грають двi бджоли Лиш куток пустує справа Певно буде рiчка там Або може стара хата Сонце, надворi
Пашка — Вуличний Музикант
А Пашка душі, А Пашка душі Ловив з подорожніх. Він став юродивим, во ім’я Боже. Взивала гітара І плакали струни, А люди все гнали майбутнє в минуле. Вони б зупинились, вони б послухали, Та будня часики у скроні