Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів,
не почув так послухай, що так буває,
що серце й душа у піднебессі ширяють,
не плутай зі змієм що кров убиває,
просто нестримні по небу літають,
тануть й самі усіх зігрівають
такі от випадки частенько бувають,
одну історію ми вам зараз розкажемо,
ще й гострим слівцем її приправимо.
Прийдеш під воротя, стукни копитами,
чи не вийде моя мила, з чорними бровами.
Енеки-бенеки їли вареники,
ли вареники гляділи в вікно, о, о! є, є!
У віконце у те і у це!
Дивились виглядали, чи хтось там не йде,
де ж він де? а сонце сідає і вечір вже.
І двері риплять і губи тремтять,
ось на порозі людина стоїть,
людина, що серце твоє звеселить!
Вийшла моя мила, вийшла моя люба,
пригорну її до грудей, поцілую в губи.
Ще здавна, майже завжди,
туди сюди, скачуть планетою вершники ці.
В штанах, без штанів, в халатах в плащах,
в жупанах, у пір'ї, з кинджалом в зубах.
До милих своїх вони поспішають,
бо переконані їх там чекають.
І це не жарти, і не курйози,
тут працюють механізми серйозні,
ці хлопці завзяті та їхні дівчата,
одним лиш бажанням кулю земну обертають,
нас на пісні надихають!
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
віднеси мя молодого там, де моя мила.
Сивий-сивий коню, золотая грива...
Похожие новости.
Toi L’amour
Et l'autre monde qui s'en va Dans la p?nombre glissent des pas Et l'on sait ? peine d'o? tu viens... tu vas L'on sait bien quand m?me dire Faut pas qu'tu t'en ailles Jamais Toi
Bang Bang
Wow, this ain't the right thing to do So, so let, so let's go Young girls they know what they're after Young girls don't kiss me goodbye Rockets shooting up into space Buildings they rise
Тайна
Как была ты свежа, как была неприступна Ты была словно тайна, за темной вуалью Но сейчас ты для всех, бесконечно доступна И волнуешь поэтов, нездешней печалью Сколько лет пронеслось над моей головою Скольких женщин я
Господу Видней
На мгновенье стало тихо И в этой тишине Позволь мне передать тебе то, Что было передано мне Можно выйти одному в поле И знать, что ты вооружен Можно идти по пути, В конце которого
Сльози Радост
Вії крила ти піднеси, поглядом ніжним вогонь розпали, лиш не вбивай. Пташкою в небі у мить обернись, з дощем водою назад повернись, ти не соромся, плач і ридай, сльозами радості смуток змивай... Сутінки вечір розляв по садку, квіткою