Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів,
не почув так послухай, що так буває,
що серце й душа у піднебессі ширяють,
не плутай зі змієм що кров убиває,
просто нестримні по небу літають,
тануть й самі усіх зігрівають
такі от випадки частенько бувають,
одну історію ми вам зараз розкажемо,
ще й гострим слівцем її приправимо.
Прийдеш під воротя, стукни копитами,
чи не вийде моя мила, з чорними бровами.
Енеки-бенеки їли вареники,
ли вареники гляділи в вікно, о, о! є, є!
У віконце у те і у це!
Дивились виглядали, чи хтось там не йде,
де ж він де? а сонце сідає і вечір вже.
І двері риплять і губи тремтять,
ось на порозі людина стоїть,
людина, що серце твоє звеселить!
Вийшла моя мила, вийшла моя люба,
пригорну її до грудей, поцілую в губи.
Ще здавна, майже завжди,
туди сюди, скачуть планетою вершники ці.
В штанах, без штанів, в халатах в плащах,
в жупанах, у пір'ї, з кинджалом в зубах.
До милих своїх вони поспішають,
бо переконані їх там чекають.
І це не жарти, і не курйози,
тут працюють механізми серйозні,
ці хлопці завзяті та їхні дівчата,
одним лиш бажанням кулю земну обертають,
нас на пісні надихають!
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
віднеси мя молодого там, де моя мила.
Сивий-сивий коню, золотая грива...
Похожие новости.
Forget Me Knot
Don't forget me now, laughing through the tears For somewhere, somehow, life becomes the years You speak to millions, but you're talking to no one Home is the place that you can't walk
По Иронии Судьбы
Когда идёт куда-то снег, Когда тебя со мною нет, Я смотрю весь день в окно старое кино, Вертит снег передо мной. Один чудак, такой, как я, Под новый год всё ждал тебя. Он ждал в Москве,
Все Якось Не Так…
Я хочу просто дивитись на речі Я просто хочу не думать про час Співати, мовчати, не ховатись у втечі Бути собою посеред всіх вас Я хочу позбутися жалю та фобій Я дихати хочу не так,
Нелюбимый Мужчина
А я тем утром будто бы сумасшедший... Переводил часы назад, но прошедшее Уже не вернешь, как не зашьешь в груди брешь моей Моя нежная... Утешь меня... Или зарежь меня Через повешенье убей меня... Это
Тінь Сонця
Вниз, усе тікає вниз. Світ куряву здійняв І Сонце заховав Пил. Спис, я маю гострий спис, Ти маєш древній спис, Ми рушимо з останніх Сил. Час, він грає проти нас, Ковтає дні і роки, Прямують його кроки В кров. Нас обличчям у
