Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів,
не почув так послухай, що так буває,
що серце й душа у піднебессі ширяють,
не плутай зі змієм що кров убиває,
просто нестримні по небу літають,
тануть й самі усіх зігрівають
такі от випадки частенько бувають,
одну історію ми вам зараз розкажемо,
ще й гострим слівцем її приправимо.
Прийдеш під воротя, стукни копитами,
чи не вийде моя мила, з чорними бровами.
Енеки-бенеки їли вареники,
ли вареники гляділи в вікно, о, о! є, є!
У віконце у те і у це!
Дивились виглядали, чи хтось там не йде,
де ж він де? а сонце сідає і вечір вже.
І двері риплять і губи тремтять,
ось на порозі людина стоїть,
людина, що серце твоє звеселить!
Вийшла моя мила, вийшла моя люба,
пригорну її до грудей, поцілую в губи.
Ще здавна, майже завжди,
туди сюди, скачуть планетою вершники ці.
В штанах, без штанів, в халатах в плащах,
в жупанах, у пір'ї, з кинджалом в зубах.
До милих своїх вони поспішають,
бо переконані їх там чекають.
І це не жарти, і не курйози,
тут працюють механізми серйозні,
ці хлопці завзяті та їхні дівчата,
одним лиш бажанням кулю земну обертають,
нас на пісні надихають!
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
віднеси мя молодого там, де моя мила.
Сивий-сивий коню, золотая грива...
Похожие новости.
Мутные Замуты
Slim Мутные замуты, морозы лютые, Холодное субботнее московское утро Вечером клубы, и надо бы что то придумать, Дабы не обламываться с рожей хмурой Вариантов масса, меню на все вкусы, Но главный минус - никогда
Der Mond, Der K?hlschrank Und Ich
Letzte Nacht hat mich der Mond gefragt, ob ich gl?cklich bin. Als ob man dazu mal kurz was sagen kann, als ob's so einfach ist. Ich hab' ihn ganz cool ignoriert und die Sterne angeschaut, aber
Выходной
Зажигай пацан, зажигай мужик, Не переставая продолжай ты пить. Народ выходи, народ веселись, Сёдня выходной, всё сёдня заебись! ПОЧЕМУ я сегодня самый пьяный ПОЧЕМУ сёдня снова мы буяним ПОЧЕМУ я иду гулять с тобой потому что
Достань Гранату
Стихи и музыка: А. Васильев Я нарисую портрет из прошлогодних газет Построю дом под углом с авиационным винтом Забью большой ржавый гвоздь на то что ты здесь мой гость Ты здесь мой гость Достань гранату
Облака
Среди белых облаков я, как птица, лечу. Захочу спиной, а захочу - на боку. Я словно самолёт, но только где же мой курс? Облака, как пыль, по зелёному зрачку. Жаль, но облаков бы я