Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів,
не почув так послухай, що так буває,
що серце й душа у піднебессі ширяють,
не плутай зі змієм що кров убиває,
просто нестримні по небу літають,
тануть й самі усіх зігрівають
такі от випадки частенько бувають,
одну історію ми вам зараз розкажемо,
ще й гострим слівцем її приправимо.
Прийдеш під воротя, стукни копитами,
чи не вийде моя мила, з чорними бровами.
Енеки-бенеки їли вареники,
ли вареники гляділи в вікно, о, о! є, є!
У віконце у те і у це!
Дивились виглядали, чи хтось там не йде,
де ж він де? а сонце сідає і вечір вже.
І двері риплять і губи тремтять,
ось на порозі людина стоїть,
людина, що серце твоє звеселить!
Вийшла моя мила, вийшла моя люба,
пригорну її до грудей, поцілую в губи.
Ще здавна, майже завжди,
туди сюди, скачуть планетою вершники ці.
В штанах, без штанів, в халатах в плащах,
в жупанах, у пір'ї, з кинджалом в зубах.
До милих своїх вони поспішають,
бо переконані їх там чекають.
І це не жарти, і не курйози,
тут працюють механізми серйозні,
ці хлопці завзяті та їхні дівчата,
одним лиш бажанням кулю земну обертають,
нас на пісні надихають!
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
віднеси мя молодого там, де моя мила.
Сивий-сивий коню, золотая грива...
Похожие новости.
Игра
На границе ада и рая, Душу разрывая по шву, Я давно живу как играю, И играю, как живу. Из обычных будней житейских, Ненавидя или любя, К вам иду я как лицедейка, Чтоб узнали вы себя. Ах, какой была
Vendetta
I know my uses / I have my pride / But my heart is still untamed I learned my lessons / I've conquered Death / I go on and I'm unashamed I'll
Не Глядя На Свою Тень
Не глядя на свою тень, Я шагаю по городу душному, равнодушному, Еще один день Назовется числом, оторвется листком. И сердце к солнцу – Раскрываясь цветком, забывая о том, Что срежут, суки, добрые люди, Не со зла – так,
Fascination
Got to use her Every time I feel fascination I just can't stand still, I've got to use her Every time I think of what you pulled me through, dear Fascination moves sweeping near
Интервью
Ты сидел-курил, я сидел-молчал. Спрашивал, я отвечал. А ты совал мне микрофон под нос: "Скажи, тебя волнует женский вопрос". Я отвечаю тебе, я отвечаю тебе: Есть женщины те, что рожают детей, Есть женщины те, что радуют