Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів,
не почув так послухай, що так буває,
що серце й душа у піднебессі ширяють,
не плутай зі змієм що кров убиває,
просто нестримні по небу літають,
тануть й самі усіх зігрівають
такі от випадки частенько бувають,
одну історію ми вам зараз розкажемо,
ще й гострим слівцем її приправимо.
Прийдеш під воротя, стукни копитами,
чи не вийде моя мила, з чорними бровами.
Енеки-бенеки їли вареники,
ли вареники гляділи в вікно, о, о! є, є!
У віконце у те і у це!
Дивились виглядали, чи хтось там не йде,
де ж він де? а сонце сідає і вечір вже.
І двері риплять і губи тремтять,
ось на порозі людина стоїть,
людина, що серце твоє звеселить!
Вийшла моя мила, вийшла моя люба,
пригорну її до грудей, поцілую в губи.
Ще здавна, майже завжди,
туди сюди, скачуть планетою вершники ці.
В штанах, без штанів, в халатах в плащах,
в жупанах, у пір'ї, з кинджалом в зубах.
До милих своїх вони поспішають,
бо переконані їх там чекають.
І це не жарти, і не курйози,
тут працюють механізми серйозні,
ці хлопці завзяті та їхні дівчата,
одним лиш бажанням кулю земну обертають,
нас на пісні надихають!
Сивий-сивий коню, золотая грива,
віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила.
віднеси мя молодого там, де моя мила.
Сивий-сивий коню, золотая грива...
Похожие новости.
Два Цвета
Два разных цвета любви Как нам друг друга найти Я на одном берегу, Ты – на другом... Я, как огонь, Ты – вода. Не оставляя следа, Мы утонули вночи. Утонули. Не беги, не беги от света, не беги. Мы с
Ho Bisogno D’amore
Certe sere spengo la luce e rimango per ore da solo con me resto l? con la radio accesa a guardare nel buio perch? faccio i conti con la mia vita e poi dico
We Are Here To Change The World
We're on a mission In the everlasting light that shines A revelation Of the truth in chapters of our minds So long, bad times We're gonna shake it up and break it up We're sharing light
Дум-дум
Були-були на сонце сподівання Та раптом темна хмара надійшла І серце вкрила прохолод чекання І на душі поменшало тепла. Де пахкотіли трави-медоноси Запахло гірко духом полину, Вже соловей не п’є досвітні роси, Не будить в серці ніжності
Мяу Кисс Ми
люби меня как я тебя и может полные края я расплескаю все до капли вода чернеет у моста и за трубою два хвоста берут за горло чьи-то лапы мяу кисс ми ненавистная любовь я зализывать