Біля Парадного Входу
Небо над Києвом вкрилося хмарами,
вітер під ковнір з дощем забивається,
натовп стотисячний трійками-парами
під парасолями гуртом ховається.
Нас звідусіль оточили омонівці,
ми стоїмо під Верховною Радою.
Може покажуть мене в телехроніці
з кулеметом і кума з гарматою.
Давай, Микола, чарку наливай.
За Україну вип’ємо давай.
За наш тризуб, за наші прапори,
Давай здіймемо вище келих догори.
Вип’єм, Миколо, за них, недоторканих,
ми ж із тобою свідомо їх вибрали.
Хай вони знають, що ми неприборкані,
отже, вони там нічого не виграли.
Чути з динаміків мову російськую,
з нашого Ющенка знову знущається,
а доповідач аж слиною бризкає -
хай репетує, даремно старається!
Давай, Миколо, ще один
за Палац і за Кабмін,
за податкову, Білий Дім,
щоб було добре їм усім.
Вони також там п’ють за нас,
уболівають цілий час
за те, що мокнем під дощем
далі й кроку не підем.
Чи то монархія, чи олігархія?
Що за держава в нас, де опинилися?
Вже під Москвою вся наша єпархія.
Може, католики мало молилися?
Влада говорить: нема опозиції,
лиш хулігани й порядку порушники.
Це проти них тут загони міліції,
"Беркут" з "Титаном", а ще й СБУшники.
Давай, Микола, чарку наливай.
За Україну вип’ємо давай.
За наш тризуб, за наші прапори,
Давай здіймемо вище келих догори.
Ми не для того усі тут зібралися,
щоб по асфальті постукати каскою.
Вже у політику досить награлися.
Ми це припинимо з Божою ласкою.
Небо над Києвом вкрилося хмарами
вітер під ковнір з дощем забивається,
натовп стотисячний трійками-парами
під парасолями...
Похожие новости.
Поїзд “Чужа Любов
В ніч, коли виходиш ти, Полювати на кохання, Пам’ятай, що воно Може статися востаннє. На столі на кухні сіль Змішана з твоїм бажанням – Ти змети зі стола Власні сни і сподівання. В місті вже давно нема Тих, хто
De Quoi Tu M’parle
Mais de quoi tu m'paaaarles... (Refrain) Maitre Gims Cette bande de chiens voudrait voir toute ma race extermin?e Y'a plus d'piti? maint'nant j'le dis c'est clair c'est termin? Quel effet ?a fait ?a fait
Назавжди
Мужчини в сірих пальтах із кишень виймають зорі. І платять їх паннам за п’ять хвилин кохання. Вдягнувши на горбаті плечі хутро неба синє, Колишиться шофер у сонній лімузині. У склянці золотавий чай. Так хочеться
Мама Ушла
Дома пахнет сосной, невозможно унять ее, И уже наготове лежит молоток, И шуршат незнакомые женщины платьями. Что случилось со мной, мне еще невдомек. Я не понял еще, что обломанной веткою Я остался с судьбою один
Ты На Свете Есть
Ты, Теперь я знаю, ты на свете есть. И каждую минуту Я тобой дышу, тобой живу И во сне, и наяву. Нет! Мне ничего не надо от тебя, Нет, все, чего