Epilogue — Тризна

Скінчен бій, вітер рознесе спів ворон та ворожий прах...
Спи, мій брате, що загинув у боях
Пам’ять про тебе завжди у воїнських серцях
Ти загинув, як арійський син з мечем в руках!
Спи, мій брате, хай вітри несуть тебе
На вогняних колісницях до святих воріт
У блискучий вирій, де свій шлях закінчиш ти!

Стоїть курган на березі Дніпра
Де лежить воїн, де лежить арійський брат!
Ми сядемо поруч, келих в гору підіймемо:
"Ти спи, наш брате, ми не зрадимо тебе!.."

Похожие новости.

Приспів: Розсипають ночi зорi (3) I ховають їх у синьому морi. Дороги мої, прямi та кривi, Дороги, мов тiло змiї. Цiлується зошит вiршiв iз пером, Хворiє Земля на асфальту синдром. Пишу... Не пишеться вiрш, Думаю краще, виходить на

Yeah, yeah, bring it on Uh huh, with the ya ya, yeah Just sitting around kicking it a little bit I thought we would record something tonight And I do want to dedicate it

I can feel you far away, your hesitation matching mine. Sadness left me far away yea, Your contemplation turn to wine An old man stares at me In mutual bizarre reverie Laugh at thy neighbor Pretend you

Коли війна вривається у двері, Не захистять слова й печатки на папері. Потрібно йти, потрібно брати зброю І право на життя відстояти в горнилі бою... Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу. І

Крюк тот, что меня зацепил. Я не знал, потому что не пил. Соль, что завалила глаза, Делала дело свое и слеза. Там, там, за огромным холмом, Ждет нас, но когда мы придем. Но зверь только начал