Сфера

1
Не повернутися блискавці в очі твої
Не відобразити посмішку в гладі води
Не дочекатися милості долі ще раз
І сподіватися марно стримати час.

2
Тільки відчую спливає пісок
І в порожнині самотній дзвінок
Знаю даремно чекаю я знак
Звідки, навіщо, чому саме так.

3
Не зачинитись навіки в світі своїм
Не залишитись для тебе знову ніким
Не спокушай мене сміхом, в небо злітай
Я намагаюсь не впасти, тільки чекай.

Приспів:
Заколиши мене в ніжних обіймах своїх
Ти залиши мене, де вічно падає сніг
Ти не карай мене за те, що зміг і не зміг
Марно вдивлятися у сферу, де падає сніг.

Похожие новости.

Когда взойдет луна, Свои огни зажгут дома. Глаза закрою в тишине, И вспомню вновь я о тебе... Обычным летним днем, В кафе сидели мы вдвоем. Тогда мы не скрывали слез, И было все у нас всерьез. В

Блюзом Чеховских переулков Джазом Пушкинских мостовых Рок-н-роллом трамвайных путей Я ворвусь в твою жизнь Откликается эхо гулко И орудий береговых Громогласные залпы пронзят Легкий утренний бриз Я терзаюсь страданьем Блока И Есенинскою слезой Умываюсь, идя против ветра, И глотаю пургу Я не

Я рос в тени твоих побед, С любым вопросом шел к тебе И видел мир через твои глаза, отец! По тропам мудрости с тобой Я шел, и силой голос твой Меня по телефону заряжал. ПРИПЕВ: Отец, редко

Я на березі твоїх думок Зліпив собі хатину з снів І лежу Я відриваюсь від землі Ще мить - розтану як той сніг Впаду до ніг твоїх Куди поді-поділось тіло Куди поді-поділось тіло Де воно? Приспів: Я полечу, я полечу

Дивись, сходить сонце - то сонце надій Єдине для білих людей. Його ми шануємо, бо в тому вогні В бій підіймались полки. Ми кажемо сонцю: освітлюй наш шлях! Слава та честь - то є спільне