Голодомор
Тридцять другий - тридцять третій роки
Роки у смерті - роки без їди
Від голоду люди у муках вмирали
Рідні батьки дітей поїдали
Всі запаси їжі та зерна
Влада забрала - сховала вона
Зерно у підвалах гнило за закон
А люди вимирали цілим селом
Ця чума косила тисячами нас
Такий вже Сталін видав указ
Український народ не має права жити
Його голодом треба зморити
А хто від голоду не помирав
Того - в кайдани і слали за Урал
Тоді у шахтах помирали вони
Рідні батьки, брати та сини
Приспів:
Голодомор! де вона, їжа для українських людей!
Голодомор! смерть не пощадить ні дорослих, ні дітей!
Голодомор! це для народу, який не помре!
Голодомор! Українська нація все переживе!
А назавтра всім по радіо казали одне
В Україні від голоду ніхто не помре
У полях врожаї давно вже цвітуть
Що колгоспи м’ясо у дві норми дають
Але це все пропаганда, все це брехня
В Україні ані хліба, ні м’яса нема
І знали всі українські люди
У радянській країні щастя не буде
Приспів
Похожие новости.
Погибаю
Она упала с неба мне на руки золотой звездой Она была необъяснимой, даже неземной Она пропала на рассвете где-то, обернувшись сном И навсегда отобрала у сердца вольную волю Погибаю я, погибаю Без любви один пропадаю И
Выше Облаков
Не проси у любви быть осторожной. Не стремись за своим вчерашним прошлым. Зачеркнуть свою тень по миллиметру. Закричать и бежать навстречу ветру. Я хочу прошептать, а кто услышит? Я хочу закричать как можно тише. И слезой
Але…
Ледве встигла на літак - Залишати це не легко. Я не хочу більше так тому я вже далеко. Я маю бути сильною, тому що і досі я тебе люблю. Але, але, але Не можу пообіцяти собі Не
Desiderio
TU SEI LA MIA OMBRA, IL MIO COLORE, LA MIA LUCE, LA MIA SPERANZA TU SEI IL MIO DESIDERIO Tu che accendi e spegni il desiderio che c'? in me tu che prima spingi
Славянская Душа
Отчего на душе веселье, Отчего в сердце грусть… Горько плакали – сладко пели, Говоря, - ну и пусть… Горько и сладко – Загадка… Отчего кто-то лишь поманит, Мы идем вслед за ним, И пока с неба гром не
