Голодомор
Тридцять другий - тридцять третій роки
Роки у смерті - роки без їди
Від голоду люди у муках вмирали
Рідні батьки дітей поїдали
Всі запаси їжі та зерна
Влада забрала - сховала вона
Зерно у підвалах гнило за закон
А люди вимирали цілим селом
Ця чума косила тисячами нас
Такий вже Сталін видав указ
Український народ не має права жити
Його голодом треба зморити
А хто від голоду не помирав
Того - в кайдани і слали за Урал
Тоді у шахтах помирали вони
Рідні батьки, брати та сини
Приспів:
Голодомор! де вона, їжа для українських людей!
Голодомор! смерть не пощадить ні дорослих, ні дітей!
Голодомор! це для народу, який не помре!
Голодомор! Українська нація все переживе!
А назавтра всім по радіо казали одне
В Україні від голоду ніхто не помре
У полях врожаї давно вже цвітуть
Що колгоспи м’ясо у дві норми дають
Але це все пропаганда, все це брехня
В Україні ані хліба, ні м’яса нема
І знали всі українські люди
У радянській країні щастя не буде
Приспів
Похожие новости.
Йог Спокоен
След останется и как бы ты не заметал Люди носятся по свету гибнут за металл Жизнь идет – Йог спокоен А жизнь идет – Йог спокоен Жизнь идет – Йог спокоен как всегда Тридцать лет прошли под кайфом,
В Центре Земли
Ты куда-то, я куда-то Смысла нет, любовь растрата Знаю мы не виноваты, Просто мысли не о том... Стерты числа, стерты даты... Стерты наши сны, в часы расплаты.... Исчезает тень пугливо, Стать другими не смогли мы Знаю, все неумолимо В
Малевала
( Т.Залужная/Т.Залужная ) 1.Малевала на снегу белые ромашки, Я не знала, что смогу полюбить однажды, Зачем, зачем я, зачем, малевала? Малевала на снегу белые ромашки, Я не знала, что смогу полюбить однажды, Зачем, зачем я, зачем,
Внутренний Боец
Скажи, сколько нас осталось в живых? Не считая тех двух слепых Не считая стариков, детей и женщин Хм... так даже легче Скажи, сколько воды в твоей фляге? Отлично, значит еще один день протянем Я прилягу, а
Волчонок
Мне земли оковы через мгновение будут уже не знакомы. И этой дробью вывело из сердца груз, что копился годы. Эти мелодии не в ноты…В ее глазах угасающих лишь забота И напутствия короткие, но