Голодомор
Тридцять другий - тридцять третій роки
Роки у смерті - роки без їди
Від голоду люди у муках вмирали
Рідні батьки дітей поїдали
Всі запаси їжі та зерна
Влада забрала - сховала вона
Зерно у підвалах гнило за закон
А люди вимирали цілим селом
Ця чума косила тисячами нас
Такий вже Сталін видав указ
Український народ не має права жити
Його голодом треба зморити
А хто від голоду не помирав
Того - в кайдани і слали за Урал
Тоді у шахтах помирали вони
Рідні батьки, брати та сини
Приспів:
Голодомор! де вона, їжа для українських людей!
Голодомор! смерть не пощадить ні дорослих, ні дітей!
Голодомор! це для народу, який не помре!
Голодомор! Українська нація все переживе!
А назавтра всім по радіо казали одне
В Україні від голоду ніхто не помре
У полях врожаї давно вже цвітуть
Що колгоспи м’ясо у дві норми дають
Але це все пропаганда, все це брехня
В Україні ані хліба, ні м’яса нема
І знали всі українські люди
У радянській країні щастя не буде
Приспів
Похожие новости.
Не Твоё Дело
Мне на звёзды смотреть не хочется, Заблудилась я в одиночестве, Опоздала, хотя куда мне теперь спешить, Белый снег, этот город и зима. Не моя это сказка, видимо, Утро мудрое, пусть оно всё за нас решит. Не
Удивительный День
Подцепили изящно Вы каперсу леденящим копьем серебра. Ваших ножек небритые кактусы Намекнули прозрачно - пора... Недопитый глоток бенедиктина Покачнул изумрудную тень, Ах, какой этот день удивительный. Ах, какой удивительный день! Ах, какой этот день удивительный. Ах, какой удивительный день! Занавески
Beautiful Day
It's a morning full of innocence as the day defeats the night and the sun shines down like a gift from God and the world is new and bright. The moment seems so holy as
Встреча
Открылась дверь, и я в момент растаял В прекрасной паре глаз бездонной глубины. Диванчик - плюш, болванчик из Китая И опахало неизвестной мне страны. Я на окне задернул занавеску, Пусть смотрят на цветы, кому какое
Для Мами
Заховається стомлене сонце за чорнії гори Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов’ї Засинає натруджений день, сон прийде на поріг У блаженному спокої тихо пливе