Погане Відчуття

Погане відчуття немов жура одразу не мине, на жаль, не зникне
І зовсім не нова сумна історія триватиме, доки ніхто не звикне
До пустоти і днів мовчання, а в решті до марних пошуків нового,
Між тим досі лишилося бажання торкнутись неї раптом, випадково.
І зловить погляд знайомі вікна, і відстань бачу наче невелика,
А все ж таки стає чомусь так прикро, що це тепер лише єдина втіха.
І знов гадаєш – так має бути, і не наважишся ніяк збагнути,
Що до кінця майже добігла казка, а втрачене не повернути.

В мене погане відчуття, іншого шляху в нас нема.
Чому ти питаєш мене про це та й навіщо…
І не чіпляйся за слова, вже коловоротом голова.
Ти не втримаєш більше те, чого втримати не змогла.

Не змогла втримати більше
І не вийшло збрехати ліпше
Та все рівно не стане гірше
Частково пам’ять про це я знищив.
Набридло шукати кращих змін, тож вихід один, вітаю твій почин
Сміливий крок здолає втрати, ти маєш знати, що в них тепер ніхто не винен.
Розірве навпіл що є сили жаль, по крихтам не зібрать єдине ціле
Не перетнеться більше моя паралель з твоєю, а кривда полум’я згасила.

В мене погане відчуття, іншого шляху в нас нема.
Чому ти питаєш мене про це та й навіщо?…
І не чіпляйся за слова, вже коловоротом голова.
Ти не втримаєш більше те, чого втримати не змогла.

Похожие новости.

І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда

Looking in the mirror Tell me tell me what do you see I see a star getting ready for the next movie scene I let go of the day when I imagine That life

This is start of something beautiful This is start of something new You are the one who'd make me loose it all You are the start of something new, ooh And I'll throw it

Витя и Максим: Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты обиделась? Как дела? Оля Лукина... Как дела? Как дела? Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты

Ночные города спят в одиноком сне, И только огонек мерцает в темноте. Я знаю - это ты в полночной тишине Зажег свечу любви и вспомнил обо мне. Пусти меня скорей В свой иллюзорный мир, Где детства