Господинею Ходить Осінь

Стигнуть яблука, грушi в саду,
На деревах вже листячко жовкне.
- Я до тебе прийду, я до тебе прийду, -
Гукає до вересня жовтень.
Стигнуть яблука, грушi в саду,
З прохолодою неба просинь.
У моєму саду, у моєму саду
Господинею ходить осiнь, ходить осiнь.

- В тиху нiч я до тебе прийду,
Обіллю позолотою листя,
Горобину, шипшину й калину вберу
У яскраве, червоне намисто.
Лiто бабине швидко летить,
I лягають тумани росою.
Вже летять журавлi, вже летять журавлi
Над широком Днiпром i Десною.

Похожие новости.

Цей зовнішній світ лякає ненавистю Тут серце у кожного заповнене заздрістю Бажання блокують нав’язані цінності Не можу відчути своєї повноцінності Рахую кожен подих, у грудях асфіксія Все більш розумію що довкола лиш фікція Тривіальна реальність, минуле

В темноте укромной комнаты Тишина висит на проводе Только что закрылись, за тобою двери Что мне делать с этим господи Скоро день начнется заново Обнулив часы небесные В первый раз, заметив пустоту вселенной Что мне делать с

Входи в мой дом как друг Чтобы потом предать меня. Ешь хлеб из моих рук, спи у огня. Люби меня как брат Чтобы суметь меня убить Когда тебя твой страх закрутит вниз. В доме, где кроме

Когда я был ребенком, Я часто спрашивал старших- Что ждет тех, Кто допил Жизни чашу- В своих фантазиях чистых Думал жить лет триста!- Сны показывали мне в конце пути мою Пристань- Строгая, гордая, Пустая, но не одинокая! На краю

Мені залишився зимовий день І загубився у зимових днях, Я через вікна виглядаю тебе, Тебе шукаю в своїх снах. Я промовляю твоє ім’я, Тебе шукати не знаю де, З тобою в снах зустрічаюсь я, І розлучаюсь коли