Твій Голос
В зажуренiм небi клубочаться хмари,
В осiннiм саду опада жовте листя,
Не чути звучання твоєї гiтари,
I голос твiй стих, мелодiйний i чистий.
Приспiв:
А осiнь палає багряно,
Моєї печалi слiди замiтає.
Хай клич журавлиний розтане в туманi,
А голос твiй дивний - у серцi лунає.
Весною цвiло, мов троянда, кохання.
Я серцем горiв серед щастя хмiльного.
Та раптом настала та зустрiч остання...
I ти - не моя, а дружина другого.
Приспiв
Я знаю: розквiтнуть троянди весною,
I знову наллється i визрiє колос.
Та ти не зiгрiєш вже серце красою,
I я не почую знадливий твiй голос.
Приспiв
Похожие новости.
The Tower
A great lord came walking through the forest one morning with a weapon in his hand; Rich was his castle, he lacked for nothing, but killing was his plan; When a white bird flew
Песня О Погибшем Лётчике
Всю войну под завязку я все к дому тянулся, И хотя горячился, воевал делово. Ну а он торопился, как-то раз не пригнулся,- И в войне взад-вперед обернулся, за два года - всего ничего! Не
Терема
Ах, как трудно мне, Ах, как мне трудно! Не хватает, порой, мне Ни сил и ни слов! И обиды моей Голос трубный Громче всех на свете Земных, земных голосов. Понастроила сама Из надежд терема. И ищу я теперь Своего, того, в
Так Дымно, Что В Зеркале Нет Отраженья…
Так дымно, что в зеркале нет отраженья И даже напротив не видно лица, И пары успели устать от круженья... И всё-таки я допою до конца! Все нужные ноты давно сыграли, Сгорело, погасло вино в бокале, Минутный порыв говорить пропал... Нет,
По Вранішній Зор
Йшла по вранішній зорі, понад росами, Торкалась мокрої трави златом-косами, Йшла по вранішній зорі між туманами, Притискала до землі свіжі пагони. Де знайти її тепер між болотами, В очеретах, рогозах із осоками, Де знайти її тепер
