Ходили Роками
Ходили роками одними стежками,
На людях стрiчались не раз.
Траплялось пiд настрiй сварилися часто,
Та щирiсть знов зводила нас,
Знову зводила нас.
Приспiв:
Мов розчерк комети
Падiння i злети.
Зазнали сповна ми всього:
Рубцюються рани,
Збуваються плани,
I все ж нам бракує чогось.
Спливає ночами з тривожними снами
Такий твiй незвичний дзвiнок:
"Даруй, що турбую", - твiй голос почую.
А вiн, мов весiльне вино,
Мов весiльне вино.
Приспiв
Хороший мiй, любий, шепнуть спраглi губи:
Приходить ось так вiдкриття,
Що я лиш для тебе (Земля так для Неба)
Одне на двох, значить, життя,
На двох, значить, життя.
Приспiв
Похожие новости.
Let The Beat
[Verse:] She went to Victoria's secret Then she went to Frederick's She plan on getting naked And let you disrespect her You can turn the lights off 'Cause her shits electric She climb on top arching her
Just Like A Woman
Nobody feels any pain Tonight as I stand inside the rain Ev'rybody knows That Baby's got new clothes But lately I see her ribbons and her bows Have fallen from her curls. She takes just like
Волчонок
Мне земли оковы через мгновение будут уже не знакомы. И этой дробью вывело из сердца груз, что копился годы. Эти мелодии не в ноты…В ее глазах угасающих лишь забота И напутствия короткие, но
Good Time
Місто немов сузір’я... Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. Та хто нам повірить, що йшли ми на світло? Як часто шукали ми гирло, і міст, і
Не Уходи
Ночь, проважают поезда, Уходящие с перона города. Забудь, не оставляй и не проси, И вокзал за это прости. Ветер, та бездонная листва, Эти рельсы в ниоткуда в никуда. Покурим, обними и уходи, А на память привокзальные огни. Погоди,