Мій Лицарський Хрест (разом з Тартаком)

Дихає ліс,
Пташка на гіллі
Пісню співає, що тішить мій слух...
Я довго ріс -
Йшов через цілі,
Що тіло гартують і зміцнюють дух...
Тиха роса
Зіб’ється з трав
Криком "вперед!", дружним тупотом ніг...
Я тут знайшов
Те, що шукав
Славу здобув і себе переміг!

Приспів:
Мій лицарський хрест -
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест -
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!..

Плинуть роки,
Їх заметілі
Скроні мої пофарбують у сніг.
Я, завдяки
Шрамам на тілі,
В пам’ять свою закарбую усіх
Друзів моїх
Та ворогів -
Кого любив і кого вбивав...
Може чогось
Я не зумів,
Та не згубив, не продав, не програв...

Приспів

Тим, що загинули, й тим, що вижили,
Слово своє вдячно присвячую!
Хай ворог зиркає очима хижими,
Нехай гарчить - мені не лячно.
Хто вріс корінням, той не зламається.
Хто має стержень, той не зігнеться.
Любов до матері - найкраща порадниця.
Любов до вітчизни - ідея серця.
Лицарський хрест - відзнака для обраних -
Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях.
Для тих, що в боях ставали хоробрими.
Для тих, що в атаки здіймалися першими.
Я не відступитися від слова сказаного -
Буду дерти руками, зубами гризти!
У світі багато брудного й заразного,
Але той, хто хоче, залишається чистим...

Приспів

Похожие новости.

Струм

Хочеться більшого, глибшого, вищого. Може щирішого, а може незвичного. Вдома лукава (вдома лукава) Мене не отравить. Сон на розправу (сон на розправу) Гарячої кави. Хочу мінятись я і чимось займатися. І прокидатися від єха овації. Щось мене кличе

Верю, Не Верю

Меня терзают смутные сомнения И есть кое-какие подозрения Что сердце наполняется тобой И замирает сладкою волной А я ещё не верю в очищения Всё подвергаю критике, сомнению Веду себя с тобой, как на войне Но думаю всё

Колись

Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!" Я мав таке почуття колись! Колись! Колись! А-а! Колись! А-а! Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!" Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись! Колись! А-а! Колись! А-а! Каміння котить Сізіф кудись! Чомусь! На себе працю оцю візьму!

Я Просто Люблю Тебя

Вечерняя грусть в окно постучит ко мне, Но я не боюсь, я сам её звал к себе. О, как высоко и как независимо Летает любовь, прописная истина. Я просто люблю тебя, Я просто бегу за

Система Живе

Витри на власнім обличчі гіркі сльози Розтрачених мрій Хіба ти не бачиш, кожен сам за себе В цієї землі вже не видно неба І все як плило так і пливе А система живе, система живе... Система,