Мій Лицарський Хрест (разом з Тартаком)
Дихає ліс,
Пташка на гіллі
Пісню співає, що тішить мій слух...
Я довго ріс -
Йшов через цілі,
Що тіло гартують і зміцнюють дух...
Тиха роса
Зіб’ється з трав
Криком "вперед!", дружним тупотом ніг...
Я тут знайшов
Те, що шукав
Славу здобув і себе переміг!
Приспів:
Мій лицарський хрест -
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест -
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!..
Плинуть роки,
Їх заметілі
Скроні мої пофарбують у сніг.
Я, завдяки
Шрамам на тілі,
В пам’ять свою закарбую усіх
Друзів моїх
Та ворогів -
Кого любив і кого вбивав...
Може чогось
Я не зумів,
Та не згубив, не продав, не програв...
Приспів
Тим, що загинули, й тим, що вижили,
Слово своє вдячно присвячую!
Хай ворог зиркає очима хижими,
Нехай гарчить - мені не лячно.
Хто вріс корінням, той не зламається.
Хто має стержень, той не зігнеться.
Любов до матері - найкраща порадниця.
Любов до вітчизни - ідея серця.
Лицарський хрест - відзнака для обраних -
Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях.
Для тих, що в боях ставали хоробрими.
Для тих, що в атаки здіймалися першими.
Я не відступитися від слова сказаного -
Буду дерти руками, зубами гризти!
У світі багато брудного й заразного,
Але той, хто хоче, залишається чистим...
Приспів
Похожие новости.
Сад Осінніх Яблунь
Забриніло сонце, яблуко на схилі У моєї мами в татовім саду І малі деревця і дерева стиглі Міряють цю плаху, вишивку руду. А вона їм листя обгорнула лоєм, А вона їм грона переповила. Засвітила вранішні левкої, Під
Ресницы И Твои Глаза
Лети, печаль моя, А я останусь. Под шум, под плач дождя Останусь одна… И провожать не стану, И смотреть не буду вслед. Есть любовь - и, значит, нет Печали! У любви твои ресницы И твои глаза, Невозможно не влюбиться И любить
Колдовала Зима
Падают с неба белые хлопья, Мне на ладони, губы, ресницы, Чувствует сердце, точно сегодня, Прекрасное что-то случится. Искры в каминах сверкают рубином, Дым с мандариновым запахом слился, И вспомнил я в этот день новогодний, Тот сон, что
Бесамэ Мучо
Сегодня я печальна, как моя гитара За чёрным бархатом укрыты зеркала Сегодня, мальчик, ты со мною станешь старым Отдашь мне силы и забудешь навсегда. Прости, гитара, прости Прощай, гитара Звени, играй, гитара Последняя струна рвалась и пела,
Ножницы
Крюк тот, что меня зацепил. Я не знал, потому что не пил. Соль, что завалила глаза, Делала дело свое и слеза. Там, там, за огромным холмом, Ждет нас, но когда мы придем. Но зверь только начал