Мерседес
Іде дорога вдаль, іде дорога вбік,
сама собі робить викрутаси.
Коли ти на ній вже не перший рік
Роздивляєшся місто без прикраси.
Місто завжди таке сіре -
Зле дощі помили спину.
Їздять трамваї як фіри,
в ямах топляться машини.
А за вікном Мерседеса трохи інший світ,
За вікном Мерседеса всі прості.
А в маршрутці сидиш ти як столітній дід
І нема тобі до нікого...
А за вікном Мерседеса трохи інший світ,
За вікном Мерседеса всі прості.
А в маршрутці сидиш ти як столітній дід
І нема тобі до нікого діла.
Світло брудних фар падає на брук,
Ніч вкриває шлях темною смолою.
Тільки дощ гнилик, тільки крапель стук
І дорога вбік корчиться змією.
Місто, що ж ти таке чорне? -
Згасли очі електричні.
Лазять пішоходи сонні.
настрій в них песимістичний.
А за вікном Мерседеса трохи інший світ,
За вікном Мерседеса всі прості.
А в маршрутці сидиш ти як столітній дід
І нема тобі до нікого...
А за вікном Мерседеса трохи інший світ,
За вікном Мерседеса всі прості.
А в маршрутці сидиш ти як столітній дід
І нема тобі до нікого діла.
Похожие новости.
Regen
Ein Riesenmeer von D?chern in einer W?ste ganz aus Stein, in der man leben oder sterben kann und ein bisschen gl?cklich sein. All die Stra?en, all die H?user, all die Treppen und all die T?ren, es
Послесловие
Опустится занавес скоро, И, смолкнув, утихнет гроза. И сумрак в задумчивых шторах Закроет устало глаза. Сгустится туман суеверий, Повеет в лицо тишиной. И тихо безмолвные двери Закрою я в ночь за собой. На пыльном пороге оставлю тревоги И грусть
Моя Неласковая Русь
Комната с окнами во двор Хмурое небо льётся с крыши Утренний дождь пришёл как вор Я его поступь еле слышал День начинается с малой войны Между желаньем поспать и побриться Рядом ворчание сонной жены Что-то должно случиться Я
Псевдоблюз
Зажурена пані сидить на дивані. Я до неї говорю словами-віршами, А вона лишень дивиться вдалеч так гірко. Сидимо під вікном і шукаємо снів, Я про них ще колись-то напишу пісні, Але поки що сумно, лиш
Сашка
- Всем пацанам, кого с нами нет, посвящается. Припев (2 раза): Пацаны уходят, но они остаются в памяти, В сердцах друзей и в сердце скорбящей матери. Сто грамм водки да корка хлеба у могилы. Пацаны