Ветер

Отпускаю ветер под честное слово,
Отвести беду стороной.
Облететь дождем, не разрушив основы,
Опоясать радугой зной.
Выпустить в зарю созвездий блики,
Перепутать времени ход.
Отогреть дыханьем лесной земляники
В зиму занесенный народ.

Грозен, да светел,
Шорохи лови,
Преврати в гул.
Волница-ветер
Солнце в осень уводи,
Брось весною в разгул!

По дороге выплеснуть в снег разливы лета,
Птицами февраль оживить.
Поделиться с ночью пригоршнями света,
Не порвав движения нить.
Улыбнуться так, как могут дети,
Тем, кому привычен оскал.
Так я отпускал на ристалище ветер,
А ветер свое слово держал.

Похожие новости.

Слід сльози нам в останнє Подарує кохання, На очах, На снігах. Гори вкриті мовчанням. Дощ сльозу вітром змиє. Серце втратить надію, Більш не зігріє, Не навіє, На заході маревом зітліє. Не зігріє... Не зігріє... Серце втратить тривогу (серце), Сонце вкаже дорогу (сонце). На відстань

Не кажи нікому, не кажи нікому Що ти своє серце віддала другому. І собі на горе і мені на муку, Тільки залишила пісню про розлуку. (ост 2 рядки - 2) А тепер я знаю,

Вона не одна, У неї хтось є. Де кесарь - твоє, А бог - це вона. Це так личить нам - Зелені шляхи. Співають : "Весна", - Кмітливі птахи. Найзвичніша зі справ - В минуле вас відправ. Прощальної краси Тобі не

Шарп грав з вікна На повну мощь "ла-ла-ла-ла". А ночка тьомною була, З роботи йшов додому я. А в тим окнє Стояла вумен о-ля-ля. В халаті "Бурга-модерн", Я й описать не годен. І папироска довга В її губах диміла. А

Я новое время, Меня накрывает ударной волной. Частоты делений Под кожей пульсируют вместе со мной. Минуты мгновенны, Так пленно терять их, И я тороплюсь — Любовью по венам… Я новые песни, Уже на цитаты разобранные. Я рядом, я вместе — Обложки,