Та, Що Танцює На Могилах

Вона танцює на могилах
Під музику нічної тиші,
Коли осінній теплий вітер
Високу папороть колише.

Вона кружляє серед листя,
Понад Землею, вище й вище,
Коли над світом сонце сяде,
І ніч накриє кладовище.

Не пам’ятає, хто і звідки,
Не відчуває, чи жива.
Дарує ласку її тілу
Холодна росяна трава.

Вона танцює, щоб забути.
Вона прийшла, щоби піти.
Вона не хоче більше бути
Рабом земної суєти.

Останній крок. Останнє коло.
Безсило впаде на плиту.
І ніч на очі їй накине
Прозору і легку фату.

І білі ангели навколо
Розправлять мармурові крила,
І понесуть поміж зірками
Її, холодну і безсилу.

Туди, де матір - порожнеча,
Де в сяйві темряви дорога,
Де серед поля полину
Нема ні болю, ні тривоги.

Похожие новости.

Твои Небесные Глаза

Я раньше глупо и порочно, не зная правил и табу, любил испытывать на прочность свою нехитрую судьбу. Но сразу понял, что с судьбою играть мне попросту нельзя, когда увидел над собою Твои небесные глаза... Не сложно стать

Песня Про Снайпера, Который Через 15 Лет После Войны Спился И Сидит В Ресторане

А ну-ка бей-ка, кому не лень. Вам жизнь копейка, а мне мишень. Который в фетрах, давай на спор: Я - на сто метров, а ты - в упор. Не та раскладка, но я не

Ясный Мой Свет

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Где ж ты, мой свет, бродишь, голову склоня, Дай же ответ, что не позабыл меня - Ведь писем нет вот уже четыре дня. Милый, не греши, напиши. Живу я без

The Flood

Turn the lights out, in the light house, I saw you coming, Felt the ship wreck Saw the wreckage, I heard you yelling, Just a mess when I saw your reflection in the sand, Wondering

Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки, Слабне зір, гасне слух і минається радість проста. За своєю душею простягнеш обличчя і руки, Але високо і недосяжно вона відліта. Залишається тільки вокзал на останнім пероні, Сіра піна