Та, Що Танцює На Могилах

Вона танцює на могилах
Під музику нічної тиші,
Коли осінній теплий вітер
Високу папороть колише.

Вона кружляє серед листя,
Понад Землею, вище й вище,
Коли над світом сонце сяде,
І ніч накриє кладовище.

Не пам’ятає, хто і звідки,
Не відчуває, чи жива.
Дарує ласку її тілу
Холодна росяна трава.

Вона танцює, щоб забути.
Вона прийшла, щоби піти.
Вона не хоче більше бути
Рабом земної суєти.

Останній крок. Останнє коло.
Безсило впаде на плиту.
І ніч на очі їй накине
Прозору і легку фату.

І білі ангели навколо
Розправлять мармурові крила,
І понесуть поміж зірками
Її, холодну і безсилу.

Туди, де матір - порожнеча,
Де в сяйві темряви дорога,
Де серед поля полину
Нема ні болю, ні тривоги.

Похожие новости.

В День, Когда Мы, Поддержкой Земли Заручась…

В день, когда мы, поддержкой земли заручась, По высокой воде, по солёной своей Выйдем точно в назначенный час, Море станет укачивать нас, Словно мать непутёвых детей. Волны будут работать — и в поте лица Корабельные

Козача Могила

Ти віриш, що досі триває бій, Що кров’ю полита сира земля, Навіки спинився час, коли ти впав з коня. Ти мабуть не бачив і не відчув Мить, коли вічним сном заснув, Востаннє побачивши ці вільні

Сердце На Волоске

холодный город расставил сети из песен о любви и смерти и до последнего куплета мы будем вместе играет ночь свои капризы и в лунном свете стонет призрак ему так тесно в черном теле на самом деле Припев: сердце на

Ой Учора У Куми

Була в мене кума – а тепер нема. Забрала куму в’язниця-тюрма. Не знаю, що там та кума наробила, Але добре, що тюрма, а не могила. Я сиджу-тужу, слізоньки рахую, Проклинаю долю-доленьку лихую. Без куми сумую, плачу

Бандити

Open your eyes - відкрий свої очі Нарешті ми знов дочекалися ночі В ритмі тіней, в танцях нашого тіла Ми, як завжди, збивали приціли Приспів: І тільки зранку продовжимо жити А цієї ночі ми з тобою