Yоkо Sіkоku

Чистоплотна сім`я з 12 чол. живе на острові Sіkоku
Тато, мама, 9 дівчат і молодший хлопчик Yоkо.
Кожного ранку він дивну істоту пас, то був Пегас, японський Пегас
Кожного ранку він їв пластівці, а суші він їв посвятах.

Той день був як всі, Yоkо сидів на камні і їв пластівці.
Грався зі старим Yо-Yо, від прадіда він отримав його,
Сидів… і звичайну для цієї місцини мелодію насвистував.
Та й побачив Міма, який своєю майстерністю виблискував.

Хлопчик Міма полюбив, він навіть не сподівався,
Що Мім його обдурить і дерев`янного вкраде Пегаса.
А наступний ранок біля будинку Yoko із Sіkоku,
Стояв Пегас із вибраним у Міма оком

Похожие новости.

Он послал ей письмо, отпустил словно птицу с руки Далеко, далеко по течению вечной реки Дочь открыла письмо по утру в городке небольшом. Сколько лет уж прошло, только память пробило как гром. В год

Ложь оплетала сознанье плющом, Моя жертва сходила с ума. Ложь во спасение, как смерть под плащом, - Вроде мир, а вроде война! Иду на свет сквозь темноту, Но попадаю в пустоту!

Коли ніч зустріла ранкову зорю, Раптом зрозуміла – я тебе люблю. Що до тебе лине вся душа моя, Що мені потрібна теж любов твоя. Що до тебе лине вся душа моя, Що мені потрібна теж

Ніби вчора, рідна мамо, Ви мене будили рано, Промінь сонця зустрічали солов’ї, Пастухи череду гнали, На сопілках вигравали, Горлицею торкотіли ви мені. Приспів: Вже дарує сонечко новий нам день, Джерельце неспіваних іще пісень, Щедроти черпни у ньому, доброти, А у

Ключи на стол... Да, она мучить мастер, Играет чувствами: Сказки, ласки, маски... Кидает фразы, сразу мысли вслух, Любит джаз, но ненавидит своих подруг. Не любит дни рождения, шумные компании, Любит быть в центре внимания, как маленькая... Любовные признания,