Гетьманський Заповіт

На тернистій історії полі
Ми не знали ні щастя, ні долі,
Лише битви - ятріючі рани,
Лише зради, облуди, обмани.
Ми шукали братерства та згоди,
Щоб єднались, як рівні народи.
Нам клялися: "Навіки ми разом!",
А давали неволі проказу.

Приспів:
Україно, будь зі мною вічно -
В радості, у горі, у журбі.
Україно, ти завжди найвища
І тобі любов моя, тобі.
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехнi.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені.

Шлях гетьманський - і радість, і мука,
Клич гетьманів - нащадкам наука,
Заповіт, щоб кріпили родину,
Ту велику родину, Вкраїну.
Щоб ніколи гадюччя розбрату
Не вповзало в оновлену хату,
Щоб козацька, немеркнуча слава
У століттях сіяла яскраво.

Приспів

У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехні.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені!

Похожие новости.

Потвора

1 На підвіконні залишені, лишені спогади Тяжкі та злі, що не просто, просто позбутися Їх намагаєшся втратити, втратити марно ти Вмерти, розбитись навіки, навіки забутися. 2 Так заплановано йдеш на світанку ти Без "до побачення". Кригою стане

You’re Taking My Heart

You’re taking my heart, You’re taking my soul, And you’re taking my body Girl, I’m losing control. You’re taking my heart, You’re taking my soul, Now you’re driving me crazy Girl, I’m losing control. Do you care? I’ve been

ABC

Michael: a buh-buh buh buh-buh J5: a buh-buh buh buh-buh Michael: you went to school to learn, girl Things you never, never knew before... Jermaine: like I before e except after c... Michael: and why

Мажорний Льотчик

Мажорно Я з високих гір. Я не маю дір. Я зорі діставав руками. Очі в хмарах тримав. Мене сонце купало. Я буду льотчиком мама. З неба руку дав. Я пішов. Не впав. Я мріяв літати роками. Мама. Яма. Я буду льотчиком мама. Скіліки бачить

Я Полюбила Вас

медленно верно газ плыл по уставшей комнате не задевая глаз тех, что вы вряд ли вспомните бился неровно пульс мысли казались голыми из пистолета грусть целилась прямо в голову точки летели вниз матом ругались дворники я выбирала жизнь стоя на подоконнике в