Гетьманський Заповіт

На тернистій історії полі
Ми не знали ні щастя, ні долі,
Лише битви - ятріючі рани,
Лише зради, облуди, обмани.
Ми шукали братерства та згоди,
Щоб єднались, як рівні народи.
Нам клялися: "Навіки ми разом!",
А давали неволі проказу.

Приспів:
Україно, будь зі мною вічно -
В радості, у горі, у журбі.
Україно, ти завжди найвища
І тобі любов моя, тобі.
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехнi.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені.

Шлях гетьманський - і радість, і мука,
Клич гетьманів - нащадкам наука,
Заповіт, щоб кріпили родину,
Ту велику родину, Вкраїну.
Щоб ніколи гадюччя розбрату
Не вповзало в оновлену хату,
Щоб козацька, немеркнуча слава
У століттях сіяла яскраво.

Приспів

У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехні.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені!

Похожие новости.

Не Падай Духом

Мы живем мы верим в красоту Видим свет во сне и на яву Любим тех с кем мы летим И за счастьем каждый день бежим Мы строим свой дом Трудным иногда идем путем Ценим музыку души

Is This the Beginning of the End?

I just don't seem to know you anymore You're only with me every now and then. And you don't kiss me like you did before Is this the beginning of the end ? Is

Скрипливії Ворітечка

Скрипливії ворітечка, Брехливії люде, На кого ви набрешете, Як нас тут не буде? Брешіть, брешіть, воріженьки, Набрешете з лиха. А ми з тобою, миленький, Кохаймося стиха. Любімося, кохаймося, Щоб мати не знала. Прийде пора - розійдемось, Як чорная хмара. Чорна хмара наступає, Дрібний

Дыханье

Это чье-то дыхание Бьется прямо за нами. Я боюсь повернуться И к нему прикоснуться. К нему прикоснуться. Но я знаю, кто дышит. И он смотрит мне в спину. Все равно не услышит, Как его я покину. Как я покину. Этим

Оксана

Как Афродита из морской воды, Ты вышла и навек меня пленила Ничто не предвещало мне беды, Я верил в то, что ты мне говорила. Быть может, это лишь обман, А, может, это только мне приснилось. Рассеялся