Гетьманський Заповіт
На тернистій історії полі
Ми не знали ні щастя, ні долі,
Лише битви - ятріючі рани,
Лише зради, облуди, обмани.
Ми шукали братерства та згоди,
Щоб єднались, як рівні народи.
Нам клялися: "Навіки ми разом!",
А давали неволі проказу.
Приспів:
Україно, будь зі мною вічно -
В радості, у горі, у журбі.
Україно, ти завжди найвища
І тобі любов моя, тобі.
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехнi.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені.
Шлях гетьманський - і радість, і мука,
Клич гетьманів - нащадкам наука,
Заповіт, щоб кріпили родину,
Ту велику родину, Вкраїну.
Щоб ніколи гадюччя розбрату
Не вповзало в оновлену хату,
Щоб козацька, немеркнуча слава
У століттях сіяла яскраво.
Приспів
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехні.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені!
Похожие новости.
Медленно Падает Снег
Медленно падает снег, Медленно, как в тот далекий вечер. Я долго ехал в такси С грузом шампанского и мандарин, Елка мерцала в окне, И маячками горели свечи И освещали мой путь и душу, Я был так счастлив: Я
Луговая Трава
Брат, ты слышишь эти звуки ? В них сердец глухие стуки Да молитва через мат Где в нагрудный крестик град Пуль, что дуры ошалели Глаз, которые в прицел смотрели Рук дрожащих мелкой сталью Взгляд застывший дальней далью Луговая
Посылка Под Паролем
У меня нет ни мерса, ни бумера, ни кайена Похер на карьеру откровенно, буду жить в деревне Мой папа Валера другого сына наверно хотел бы Но не тот из головастика показался первым И вот
Адреналін
І Зачипаємо струни, лікуємо рани. Ніхто не завадить з тих хто був з нами. Ніщо не зупинить, підштовхне на старті. Ніколи не пізно розібратись чи варто. Розриваю вени, не лягає карта. І як завжди все відкладаю
Покотився Горошок
Покотився горошок по полю Оженив ся стари з молодою Пішов старий до поля орати А молода до корчмы гуляти Иде старий з поля и з ораня А молода з корчмы и з гуляня Старий, старий кєлос