Гетьманський Заповіт
На тернистій історії полі
Ми не знали ні щастя, ні долі,
Лише битви - ятріючі рани,
Лише зради, облуди, обмани.
Ми шукали братерства та згоди,
Щоб єднались, як рівні народи.
Нам клялися: "Навіки ми разом!",
А давали неволі проказу.
Приспів:
Україно, будь зі мною вічно -
В радості, у горі, у журбі.
Україно, ти завжди найвища
І тобі любов моя, тобі.
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехнi.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені.
Шлях гетьманський - і радість, і мука,
Клич гетьманів - нащадкам наука,
Заповіт, щоб кріпили родину,
Ту велику родину, Вкраїну.
Щоб ніколи гадюччя розбрату
Не вповзало в оновлену хату,
Щоб козацька, немеркнуча слава
У століттях сіяла яскраво.
Приспів
У сусіда в наймитах не будеш,
Не впадеш у зашморги брехні.
Україно, б’єшся серцем в грудях,
І живеш безсмертям у мені!
Похожие новости.
Не Вспоминай
Только не вспоминай о том, что уйдет! Только не вспоминай, и время не в счет… Есть вся ночь до утра, и пусть мир подождет. Все снова начать с начала, и целой вселенной мало! Одна
Чекай
Переосмислення вічності завжди в серцях знаходить пристанок. Навіть, коли ти самотньо ступаєш на край. Тільки останній, пробуджений півнями твій невиспаний ранок мовить тобі: "Чекай". Знову, натрапивши на ще не випитий чай тобою сьогодні, я повертаюсь у дійсність, а
Жара 77
Жара больших городов Наши дни, Москва, И даже под этими палящими лучами Она не устает перемешивать приезжих с москвичами Их с нами или нас с ними На улицах, на площадях, на подземных линиях На задних сидениях
Иду По Осени
(муз. Ю.Мочман. сл. И. Резник) 1.Иду по осени, по осени, Листвой шурша, и за тобою вслед Уносится моя душа. А ты остался там, на летнем берегу, Забыть тебя, забыть тебя, Я не могу. Волна приливная, приливная Несла
And Everybody Fucks You
Дівчата були не надто гарні й маленькі, але одна сказала до іншої: "Пропонують роботу на фірмі. Секретарем-референтом, обов’язкове знання комп’ютера. Сто баксів на місяць - і всі тебе трахають". Сто баксів на місяць, подумав я. І
