Эта Игра

Как трудно просто играть
В опорном пункте серьёзного рока.
Это так же не в жилу,
Как рожать раньше срока.
И чувствую я - не въезжаю в ворота
Здесь узко - нет места для разворота
Как хорошо просто сидеть
В том месте, где принято гнуться и прыгать.
Я бы мог заорать
И потрясти гривой.
И чувствую я - не впишусь в габариты.
И взгляды сбоку - злы и сердиты.

Эта игра не доведёт до добра
Это всё равно, что стрелять на дуэли, не целясь.
Шансов попасть - почти никаких.
Шансов остаться в живых - почти никаких.

Эта игра не доведёт до добра.

Похожие новости.

Довго він блукав світами в пошуках гітари, Довго свої струни відмивав в нашатирі, Вичепив собі дівчину і тепер у парі Та пора кудись тікати тебе з собою брати, будете пісень співати до ранку танцювати... Але ти, ти,

Ловлю твій погляд знову, Безглузді розмови. Ти на грані, мить признання, Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням. Сотні версій бентежать свідомість, І одна лиш розв'язка натомість, Стрімко падаєм згори донизу, Ну будь-ласка постав тут репризу. Знову, знову, знову,

У місті жорстокому, у місті розлюченому Я заживляю свіжі рани розлучення, У пошуках спокою я тиняюсь по вулицях, Де ніхто не зупиниться, де ніхто не притулиться. Я не знаю, куди іти, я не знаю,

Darkness, darkness Be my pillow Take me in and let me sleep In the coolness of the shadow In the silence of the deep Darkness, darkness Hide my yearning for the things that cannot be Keep my

Кличе думка полетіти... Там, де спогади від літа, Де лишились наші мрії - серце твоє вже не гріє. Нас дорога розділяє, і вже більше сил немає Подивитись в твої очі... Так забути тебе