І Вертером Страждав…

І Вертером страждав
Я у коханні
І гордим Чайльд-Гарольдом
Я блукав
Двадцятилітній де я ?
На світанні
Бринить мелодія
Сумніша трав
Гірка неначе
Брунька тополина
Прозора мовби юнь
Ну що пізнав

Змах крил метелика
Чи лет орлиний
Зорі непогасання
Іскри змиг
Гей вічности мого життя
Момент єдиний
І рути поглядів чиїхсь
І думність книг
І перстень самоцвітній
Райдуги освітить
Покотиться і знайде
Між хуг між криг
Але немарно ні
Я жив на білім світі
Ув образі людськім
Прекрасного шукав
У промені живущім
Заповітнім
Трудивсь
Пив трунок рідних трав
Кохав

Похожие новости.

(О.Лебедева/О.Лебедева) 1. Зима пришла, чтоб нас с тобой утешить, Напев ее, как отзыв прежних дней. Порыв, ушедший, милый, безмятежный Воспоминанья снова дарит мне. Деревья вновь покрыты снегом белым, Зачем упрек молчанья твоего? Пускай обиды прочь уносит ветер, И

Я знаю, один - навкруги нікого На білім снігу як звір лишаю сліди Та відчуваю, що за полем мого зору У свій приціл дивишся ти Лише одна мить, лише один подих Я знаю - не

Walking under skies Waiting for the fall Meet me at the cornershop I'll show you it all Free you of your mind Something you wont find In the west-end pages with your google dirty fingers It's

Мелькнула тень поздней ночью Через цепочку щелкнул замок Скользнула вниз по перилам Двери открыла и за порог Мелькнула возле подъезда Сразу исчезла и появилась вновь Из арки дома напротив Из подворотен, из проходных дворов Мелькнула чья-то тень... И по

Побудь со мной, люби пока живой. Не надо слов и жестов лишних. Я может стал чуть-чуть привычным За много дней рядом с тобой. Побудь со мной, люби, пока живой. сегодня так, завтра иначе. О ком та