І Вертером Страждав…

І Вертером страждав
Я у коханні
І гордим Чайльд-Гарольдом
Я блукав
Двадцятилітній де я ?
На світанні
Бринить мелодія
Сумніша трав
Гірка неначе
Брунька тополина
Прозора мовби юнь
Ну що пізнав

Змах крил метелика
Чи лет орлиний
Зорі непогасання
Іскри змиг
Гей вічности мого життя
Момент єдиний
І рути поглядів чиїхсь
І думність книг
І перстень самоцвітній
Райдуги освітить
Покотиться і знайде
Між хуг між криг
Але немарно ні
Я жив на білім світі
Ув образі людськім
Прекрасного шукав
У промені живущім
Заповітнім
Трудивсь
Пив трунок рідних трав
Кохав

Похожие новости.

Небо плачет с тобой скорей бы снег Переходя на бег метро пронеслось мимо Она осталась на перроне одна задумчиво игриво Роняя свет на ее лицо лампа мигала одним глазом Раз за разом они возвращались

People stared at the makeup on his face Laughed at his long black hair, his animal grace The boy in the bright blue jeans Jumped up on the stage And lady stardust sang his

Так само, як в мережі вірусу, У кожного під шкірою Є місце для весни. Під тобою прірва знизу, Твій розум десь поблизу, Десь на рівні глибини. І все ніби-то нормально, Навкло віртуально, Але ідуть вовки. Вовки шкляні, проникливі, Вовки зі

The moment I entered the world of your vision I swear that I started to shine You feel like an angel descending from glory to come like a dream into mine Trembling

Вверх и не пугайся высоты Вверх, от скуки и от суеты Мы пойдём по небу-радуге вдвоём Вдалеке от оков серых грустных и злых городов. Припев: Люди-куклы в городских сетях Тонут в синтетических страстях, а мы другие Люди-куклы,