Сад Осінніх Яблунь

Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.

А вона їм листя обгорнула лоєм,
А вона їм грона переповила.
Засвітила вранішні левкої,
Під блакитню хату в жменях у села.

Приспів:
Притулися мамо, подивися тату,
Цим розлогим садом переходить цвіт.
У зеленій сукні, у рудому платті,
У вінку із зим моїх і літ. (весь куплет - 2)

А за ними челядь, скрипалі й вертепи,
І шовкові мітки і полотин плин.
На щоці у сонця, на устах в планети,
Сад осінніх яблунь як сльоза один.

Приспів

Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.

Похожие новости.

Ты Буди Меня

Тихо время капает с крыш… Сердце, сердце, ну, что ты так стучишь. Мысли замрут, с губ сорвавшись едва Только одна тишина слышит эти слова… Припев: А ты буди меня поцелуями нежными — нежными, Усыпляй меня словами

Сурові Тріски (разом з Анною Давидовою)

Сурові тріски, сурові тріски Гіркий дим, Любувала би-м ся, любувала би-м ся Не мам з ким Аки мні Перун* по двох ковалях На зиму Же єден кує другий любує аздиню Так ся любили, так ся кохали Гой-яй-я Аж ся перини

Вьюга

Где-то там За окном Ходит зима Сеет снег Белый снег Ночью и днем И меня тишиной Сводит с ума И опять не уснуть В доме пустом Тихо Саваном

Москвичка

1. Неровность вычурная крыш течет за горизонт. Семнадцатый квартал. Париж. Чуть вздрагивает зонт. И женщина французская, серьезна и мила, Спешит сквозь утро тусклое, должно быть проспала. И тем, кто встретится с ней улочкою узкою, Не

Sunday Morning

I recall that Sunday The day that we were one You shattered all my disbelief When loving had begun Being intimate with someone Was something I never knew Then I found myself in love So deep in