Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Сад Осінніх Яблунь

В рубрике: Тексты песен — 19.10.2012

Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.

А вона їм листя обгорнула лоєм,
А вона їм грона переповила.
Засвітила вранішні левкої,
Під блакитню хату в жменях у села.

Приспів:
Притулися мамо, подивися тату,
Цим розлогим садом переходить цвіт.
У зеленій сукні, у рудому платті,
У вінку із зим моїх і літ. (весь куплет - 2)

А за ними челядь, скрипалі й вертепи,
І шовкові мітки і полотин плин.
На щоці у сонця, на устах в планети,
Сад осінніх яблунь як сльоза один.

Приспів

Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.


Похожие новости.


Вставаймо, Браття-українці!

Вставаймо, Браття-українці!

ай білий світ і нас побачить, Узнає, скільки нас тут є. Не треба більше смутком й плачем Засіювать життя своє. Ми кращої достойні долі, Бо волю в серці берегли. Хай хвилі злості та сваволі Не б'ють об



Любовi Поклик АУ-УА

Любовi Поклик АУ-УА

Я здохну без тебе...кохана,далека Любити сосну одиноку Сосну-не сосну Сосну-не сосну Я буду любити велику смереку Бачу без тебе,без тебе далеко Прiрву глибоку,одного лелеку Прiрву глибоку бачу далеко Сосну одиноку (3р) Або смереку Там внизу цiлий лiс таких як i



220V

220V

И 220 вольт При мысли о тебе, И сок по проводам… И мятая постель, И фрисби в темноте… Бросок… удар… И кофе полчаса, И в разные места Большого города… И нереально так Чуть ниже живота… И запах сонных тел, Дыхания-шелка, И утренний оргазм. И



Сумерки (про Эдварда и Беллу)

Сумерки (про Эдварда и Беллу)

Уснула рано... И спала сладко-сладко Я просидел бы до утра у твоей кроватки И любовался тобой, как любовался Эдвард Своей любимой Беллой... Твоим прекрасным телом И может я не сильный, как и он, не



Пашка — Вуличний Музикант

Пашка — Вуличний Музикант

А Пашка душі, А Пашка душі Ловив з подорожніх. Він став юродивим, во ім’я Боже. Взивала гітара І плакали струни, А люди все гнали майбутнє в минуле. Вони б зупинились, вони б послухали, Та будня часики у скроні




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.