Сад Осінніх Яблунь
Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.
А вона їм листя обгорнула лоєм,
А вона їм грона переповила.
Засвітила вранішні левкої,
Під блакитню хату в жменях у села.
Приспів:
Притулися мамо, подивися тату,
Цим розлогим садом переходить цвіт.
У зеленій сукні, у рудому платті,
У вінку із зим моїх і літ. (весь куплет - 2)
А за ними челядь, скрипалі й вертепи,
І шовкові мітки і полотин плин.
На щоці у сонця, на устах в планети,
Сад осінніх яблунь як сльоза один.
Приспів
Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.
Похожие новости.
Не Увиделись Больше
В приближении; помня о том, что нельзя ослаблять, прерывать, оставлять, забывать; отдавая отчет, что чем глубже — в себя, и чем меньше контактно-вдвоем… абсолютно сомнительна прелесть замерзших дорог; металлической сеткой висящее над головой, будто небо — но что-то иное… я подумала: если бы
Твоя Весна
З тобою без болю я не уявляю життя, Цей дощ усе розповів, я усе зрозуміла... Відчула, що повітря солодше, коли тебе поряд нема, Все одно, ця весна мене вбила. Я поза грою - це
Fala Cora??o
N?o ? f?cil entender as regras da paix?o. Tudo fica mudo e sem dire??o. H? tantas palavras pra expressar uma emo??o. Basta um olhar, pra resumir, que ? paix?o. Refr?o: Fala cora??o Eu percebi que ?
Бумажный Змей (feat. А. Севидов)
Я в облака запускаю бумажного змея, Думает змей, будто сам он умеет летать. Кажется змею, он в небо умчаться сумеет, Если удастся ему свою нить оборвать. Рвется из рук, на упрямую птицу похожий, Злится на
L’Amore E’ Una Cosa Semplice
Ho un segreto Ognuno ne ha sempre uno dentro. Ognuno lo ha scelto o l'ha spento. Ognuno volendo e soffrendo E nutro un dubbio non sar? mai mai mai inutile ascoltarne l'eco consultarlo in segreto ed ? l'estate che