Осінь…

На стовбурі похилому
Подорожую в осені.
Сурмлять уже над обрієм
Застиглі срібні олені,
Та ще спадає листопад,
Ще корабель мій не в льодах,
Ще попіл теплий світиться
І птаха покидає дах.

І все перетворилося
На строфи листопадові,
А кольори на графіку,
Байдужу адресатові.
Бо все перетворилося,
Міста, пустелі і листи,
І ти, моя серпнева ти,
На тліючі листи.

Дерева звільнено від нас,
Це листя під ногами -- ми.
Вмерзає в кригу корабель
Під кришталевими крильми.

Похожие новости.

Llego el momento caen las murallas va a comenzar la ?nica justa de la batallas. No duele el golpe no existe el miedo qu?tate el polvo ponte de pie y vuelves al ruedo. Y la presi?n que sientes espera en ti tu gente! Ahora

Я приїхав із столиці, і привіз новинку Зачіпив на секонд хенді, модную мобілку З нею я повсюди ходжу, з нею засинаю Всю зарплату витрачаю, всі новини знаю Приспів: В мене є мобільна рура, Я без неї,

Міра вогню В кожного є своя В кожного є міра тепла Але ж тепло для всіх Я відчував Як недосяжна ти До тебе так як до зірок І ти одна із них Приспів: Сьогодні нас двоє, нас двоє І я

Пока... А ты ушел так быстро, В моей душе оставив боли след. Пока... А завтра будет то же, Было так уже сотни лет. И сколько раз я это слышу, Привыкнуть

A croire qu’on ne pense plus On travaille, on vis, Mais on ne vis plus a croire Qu’on ne pense plus D?j? il y a lontemps On s'est pos? toutes ces questions Donn? des r?ponses mais