Осінь…

На стовбурі похилому
Подорожую в осені.
Сурмлять уже над обрієм
Застиглі срібні олені,
Та ще спадає листопад,
Ще корабель мій не в льодах,
Ще попіл теплий світиться
І птаха покидає дах.

І все перетворилося
На строфи листопадові,
А кольори на графіку,
Байдужу адресатові.
Бо все перетворилося,
Міста, пустелі і листи,
І ти, моя серпнева ти,
На тліючі листи.

Дерева звільнено від нас,
Це листя під ногами -- ми.
Вмерзає в кригу корабель
Під кришталевими крильми.

Похожие новости.

Adesso dormi che il giorno e' finito ... Ed ? finito bene ... Nonostante tutti i nostri casini ... ? finito bene ... Adesso dormi che domani ho ... Da lavorare Non dico che

1. Я в повозку трех белых коней запрягу, И рысцой не спеша позовет меня вера. И дорогу свою я, конечно, найду, Ту, что мне предназначена в жизни, наверное. 2. А весна по пути наряжает

Я у сутінках блукала Я на іншого чекала І з чужого джерела Кохання не пила Я тебе не чарувала Ключ від серця заховала Та любові, що була Дорогу перейшла Просто тебе знайшла Карай же, не карай За кохання, за минуле Де

Одна моя дорогая Меня выручала не раз, Другая моя дорогая приедет ко мне через час. Первая дорогая Хочет меня посетить, Вторая моя дорогая - Тоже, но около десяти. И обе они мне подруги, И обе упруги, И обе упруги, И обе

Не залишай мене у дома, Я хочу на табір, я хочу знову. Там будуть друзі, там буду я, Там будуть гори - це моя сім’я! Я спакую старий наплечник знову І не подивлюсь, мамо, на