Осінь…

На стовбурі похилому
Подорожую в осені.
Сурмлять уже над обрієм
Застиглі срібні олені,
Та ще спадає листопад,
Ще корабель мій не в льодах,
Ще попіл теплий світиться
І птаха покидає дах.

І все перетворилося
На строфи листопадові,
А кольори на графіку,
Байдужу адресатові.
Бо все перетворилося,
Міста, пустелі і листи,
І ти, моя серпнева ти,
На тліючі листи.

Дерева звільнено від нас,
Це листя під ногами -- ми.
Вмерзає в кригу корабель
Під кришталевими крильми.

Похожие новости.

Трубочный табак, Словно чернослив. В кольцах голубых — Мысли кое-как. Мысли о тебе, И зеленый чай. Странная печаль. Где же ты теперь? Я убивала себя, Пока ревновала тебя. Луна умирала в снегах, А я — плавилась в руках. Зачем, зачем нас с

Puisque tout a une fin Et que nos vies ne sont rien Puisqu'il n'y a qu'un seul chemin Et que rien ne nous appartient Je ne veux plus te pardonner Puisque le temps est compt? Et

There was a time, when all was perfect, no worries, but now that's blurry We had something, that no one had, but it's all gone now, ain't that so sad He came

Повіяв вітер степовий, Трава ся похилила. Впав в бою молодий стрілець, Дівчина зажурилась. А він був хлопець молодий, Його лишень кохати. Він впав, як той сухий листок, Повік буде лежати. Заплаче мати не одна, Заплаче чорнобрива. Що не одного козака, Сира

На небі зірка ясна засяла, Світ любим сяйвом сповила, Хвиля спасення нам завитала, Діва днесь Сина зродила, Щоб землю з небом в одно злучити. Христос родився! Cлавіте! (2) В біднім вертепі, в яслах на сіні, Спочив Владика,