Осінь…

На стовбурі похилому
Подорожую в осені.
Сурмлять уже над обрієм
Застиглі срібні олені,
Та ще спадає листопад,
Ще корабель мій не в льодах,
Ще попіл теплий світиться
І птаха покидає дах.

І все перетворилося
На строфи листопадові,
А кольори на графіку,
Байдужу адресатові.
Бо все перетворилося,
Міста, пустелі і листи,
І ти, моя серпнева ти,
На тліючі листи.

Дерева звільнено від нас,
Це листя під ногами -- ми.
Вмерзає в кригу корабель
Під кришталевими крильми.

Похожие новости.

Зустрічались ми з тобою Щосуботи, щонеділі, І тебе я нареченою Своєю називав, Друзі наші жартували - "Погуляєм на весіллі". Тільки раптом третій зайвим Я для тебе, мила, став. Приспів: У саду, у саду Достигає вишня. А за мене чому Заміж ти не

on the last day the sun begins to rise to paint a path across the mornin' sky oh, i will still love you and when the wind breathes it's final breath and ev'ry drop

If time could tune in today and we left too many things to say If we could turn it back what would we want to change? but now's the time to take

Мы миражи, ничего кроме лжи Между нами давно стена Двое чужих, мы привыкли так жить И опять что-то держит нас. Но надо бежать, чтобы вырваться ветром в окно Надо бежать и что дальше уже всё-равно. Припев: Несвободное

Алая-талая Алая-талая Осень одевала мертвые цветы Желтою листвою Жгла и целовала и для красоты Умывала кровью Алая-талая Утекает словно вода Письмо любви никуда Алую-талую Я ее дарю, я дарю Письмо любви никому Алая-талая Алая-талая И смеются звезды глядя с высоты Холодно и ясно И сгорает солнце