Осінь…

На стовбурі похилому
Подорожую в осені.
Сурмлять уже над обрієм
Застиглі срібні олені,
Та ще спадає листопад,
Ще корабель мій не в льодах,
Ще попіл теплий світиться
І птаха покидає дах.

І все перетворилося
На строфи листопадові,
А кольори на графіку,
Байдужу адресатові.
Бо все перетворилося,
Міста, пустелі і листи,
І ти, моя серпнева ти,
На тліючі листи.

Дерева звільнено від нас,
Це листя під ногами -- ми.
Вмерзає в кригу корабель
Під кришталевими крильми.

Похожие новости.

In the dark while the obvious isn't clear Can't believe just what can interfere Remember what has been achieved Keep tryin' it's the hour of need What's the cost? Can the end justify the means? There's

А че делать? Можно шкаф передвинуть Или позвонить дальнему знакомому и его кинуть!! Пока тебя мажут ,свои качели качают каждого ЦАО продакшен Хотя становимся старше,иногда так страшно проснуться взрослым однажды Пока тебя мажут ,свои качели качают

When I don't see you And I don't know where you've been There gets to be a question in my mind It hurts to love you And the knife goes through the heart of

В первый день весны на краешке Земли Нечаянно мы встретились с тобой. Падал белый снег, и розы не цвели, Но к нам пришла весенняя любовь, Она была отчаянно красива. В первый день зимы на краешке

Ген за синє море линуть стріли журавлів, А у моє серце плинуть спомини років, Я у спомини полину, пригадаю знов Ту смереку й полонину, де цвіла любов. Приспів: Моя перша любов, моя світлая зоре, Ніби разом