МікрOFF/ONна переВІРКА (feat. Тартак)
Увага! Увага! Небезпечна лаба!
Що за?! Що за?! Що за?! Що за?!
Раз туди, раз туди-сюди!
Так, то є диво - я тримаю мікрофона!
З нього бризкає мова, ніби фарби з балона,
Вилітає, на вуха сідає,
Строкатими барвами по тусі гуляє.
Дубасить тусу, вуха розриває тонни кіловатів.
Повітря жбурляє мої літери
І тобі не вийти,
Замикає в коло і нема де себе діти.
Що?! Нема де себе діти!
Що?! Моя мова строката!
Що?! Нема де себе вкрити!
Що?!
Моя мова строката триває досі.
Немає місця прозі, є тільки мова строката.
Вона на риму багата,
Спрямова на... на змогу керувати.
Може брати, тримати та не відпускати,
Дивні речі з людом виробляти.
Тож сила у слові, а слова - це речення,
Рахуй кожну літеру та перевага забезпечена.
В мене є ще декілька слів,
Я скажу їх просто зараз:
Приспів:
Крутіших за нас немає,
Хай муза на шмаття розриває.
Тремтячими руками мікрофона стискаю,
Гукаю: де ви є, де ви є?!
Крутіших за нас немає,
Хай-хай музика на бій викликає
Тремтячими руками мікрофона стискаю,
Гукаю: де ви є, де ви є?!
Фейдери на повну! Гаца, гаца, гаца!
Добре чути звуки різні - вухами намацав.
Клацав пащекою, рот не закривався,
Говорив, балакав, поки не зламався.
Файно, струйово чутно мою мову,
До кожного дійде і прийде до мене знову.
Бумеранги кидаю, то є мої тексти,
Нелегкая доля моя - слова у маси нести.
То направо - наліво!
То направо - наліво!
То направо - наліво падає словесна злива,
Накриває, долає, великих розмірів сягає.
Сила слова нездоланная
Бряцає, стукоче... Децебели грають гарно
Усюди, де тільки мають бути люди -
Модні, круті, веселі незануди.
Мікрофона рученятами стисну
Знову зачитаю злісно!
В мене є ще декілька слів,
Я скажу їх просто зараз:
Приспів
Будьмо! Раз туди, раз туди-сюди!
Будемо лабати, будемо читати, будемо!
Будьмо! Тільки раз! Ха! Тільки раз!
Будемо лабати, будемо, будемо!
Я кажу:
Будьмо! Раз туди, раз туди-сюди!
Будемо лабати, будемо читати, будемо!
Будьмо! Тільки раз! Ха! Тільки раз!
Будемо лабати, будемо, будемо!
Похожие новости.
Летопись
Сага о жизни и смерти. 100 страшных лет, под чёрным парусом, сбываются строки из предсказаний Нострадамуса. Тяжёлые даты как отпечатки на дактиле плёнки остались в памяти, остались в памяти. Протяжные ноты больше напоминают плачь. В
Возьми Меня
возьми меня безумная ночь с потоком машин возьми меня город засыпает на трамваях пожелтевшая листва красиво только для нас эти отражения в реке освобождения от слез печально смотрят на нас может быть, вместе может быть, я возьми меня безумная ночь с потоком машин возьми меня с собой город засыпает на
Максове
Я обійму тебе за стан або за шию так зручніше мов двоголовий наркоман наша скульптура поколише знов зарипають хвіртки тіні зникнуть в підворітні об стіни задзвенять пляшки підпухнуть промені досвітні врешті я нап"юсь як пес а ти як кицька
You’re Nobody Till Somebody Loves You
You're nobody 'til somebody loves you You're nobody 'til somebody cares You may be king, you may possess the world and its gold But gold won't bring you happiness when you're growing old The
Souviens-toi Du Jour …
L'Amour Naissant Innamoramento L'?me Stram Gram Pas le